«Зловживання владою» і «зловживання службовим становищем» є альтернативними діяннями, передбаченими ст. 364 КК, недоведеність одного статусу при доведеності іншого не виключає можливості зміни у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, порівняно з формулюванням в обвинувальному акті. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 19.12.2024 по справі № 991/6481/22.
Зазначимо, що відповідну позицію колегія суддів Касаційного кримінального суду ухвалила, розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо колишнього народного депутата, екс-голови Рахункової палати Валерія Пацкана. За результатами розгляду ККС ВС постановив скасувати ухвалу АП ВАКС та направити кримінальне провадження на новий апеляційний розгляд.
Обставини справи
Народний депутат України, будучи забезпеченим житлом у м. Києві, усвідомлюючи відсутність права на отримання компенсації за орендоване житло, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, звернувся до Першого заступника Керівника Апарату ВР із заявою про перераховування на його картковий рахунок коштів для компенсації вартості винайму житла, у зв’язку з чим до припинення повноважень народного депутата, отримав неправомірну вигоду з бюджетних коштів на суму 127 400 грн.
Позиція Вищого антикорупційного суду
ВАКС визнав винуватим і засудив народного депутата за ч. 1 ст. 364 КК.
Апеляційна палата ВАКС скасувала цей вирок та закрила кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю в діях народного депутата складу кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор указує, що пред’явлене народному депутату обвинувачення не було конкретним і не містило чіткого викладу об’єктивної сторони кримінального правопорушення, адже орган досудового слідства обвинувачував його у зловживанні службовим становищем, а з урахуванням правових висновків ОП ККС ВС, викладених в постанові від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20, та з огляду на сукупність наданих обвинуваченням доказів він як народний депутат у контексті ст. 364 КК повинен обвинувачуватися у зловживанні владою.
Указані в обвинувальному акті обставини дають змогу правильно зрозуміти його сутність, послідовність дій обвинуваченого, наслідки вчиненого злочину та всі обов’язкові для доведення обставини злочину, зазначене формулювання обвинувачення жодним чином не вплинуло на лінію захисту, тому апеляційний суд згідно з приписами ч. 3 ст. 337 КПК, установивши обставини, що свідчать про вчинення того ж злочину за тих же фактичних обставин, проте у виді іншої об’єктивної сторони, міг самостійно змінити обвинувачення депутату і це жодним чином не погіршувало б його становища.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував ухвалу АП ВАКС та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки зловживання владою та зловживання службовим становищем, визначені як об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, є альтернативними діяннями, у такому разі пред’явлене особі за цими діяннями обвинувачення повинно бути конкретним і містити чіткий виклад об’єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Кримінально-правова оцінка безпідставного отримання народним депутатом такого майнового блага як проживання у готельному номері становить собою зловживання владою.
Водночас депутату не пред’являлося обвинувачення у зловживанні владою.
Сторона захисту в судах першої та апеляційної інстанцій доводила відсутність у його діях лише складу зловживання службовим становищем, і ВАКС визнав його винуватим у зловживанні службовим становищем.
Хоча «зловживання владою» і «зловживання службовим становищем» є альтернативними діяннями, передбаченими статтею 364 КК, недоведеність одного статусу при доведеності іншого не виключає можливості зміни в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, порівняно з формулюванням в обвинувальному акті.
Питання, чи порушує права обвинуваченої особи зміна формулювання обвинувачення у вироку, залежить від того, яким чином це зачіпає право обвинуваченого на ефективний захист.
Захисники в апеляційній скарзі стверджували, що обвинувачений не є суб’єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки подання народним депутатом заяви про виплату компенсації за житло не є реалізацією владних повноважень, а, крім того, обвинувачений був упевнений, що надана ним інформація про набуття майнових прав на квартиру та в подальшому оформлення права власності на це житло мала бути врахована й перевірена в ході прийняття рішення про виплату компенсації за оренду житла розпорядником кошів – Апаратом ВР, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність причинного зв’язку між зверненням депутата із заявою про виплату йому компенсації за житло та негативними наслідками, що настали внаслідок здійснення такої виплати.
Захисник вказував на відсутність у обвинуваченого статусу службової особи в розумінні примітки до ст. 364 КК, у зв’язку з чим він не був суб’єктом інкримінованого йому кримінального правопорушення, а крім того, обвинувачений мав право на отримання компенсації за винайм готельного номера за весь час повноважень народного депутата, оскільки його власна квартира тоді не була придатною для життя.
Водночас, апеляційний суд не зазначив, яким чином інша (альтернативна) правова кваліфікація дій обвинуваченого, що становлять об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, а саме зловживання владою, могла б вплинути на правову позицію сторони захисту та її спроможність здійснювати ефективний захист прав і законних інтересів депутата.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.