Розлучення без втрати бізнесу: що можуть поділити, якщо один із подружжя — ФОП

Під час розлучення одним із найпоширеніших питань стає доля бізнесу. Якщо один із подружжя зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП), нерідко виникає думка, що другий автоматично може претендувати на половину самого ФОП. Насправді законодавство передбачає інший підхід.

Чи можна поділити ФОП

Фізична особа-підприємець — це фізична особа, яка реалізує своє право на підприємницьку діяльність після державної реєстрації. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачає лише державну реєстрацію набуття або припинення статусу ФОП, але не містить процедури його передачі іншій особі. Саме тому статус фізичної особи-підприємця є особистим, нерозривно пов’язаним із конкретною людиною, і не може бути проданий, подарований, успадкований чи переписаний на іншу особу.

Водночас це не означає, що все майно підприємця є його особистою власністю.

Як діляться доходи від підприємницької діяльності

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, вважається об’єктом спільної сумісної власності незалежно від того, на кого воно оформлене. Аналогічно стаття 61 Сімейного кодексу передбачає, що об’єктом спільної сумісної власності можуть бути доходи, одержані одним із подружжя.

Одним із найскладніших питань під час поділу майна подружжя є доходи, отримані від підприємницької діяльності. Сімейний кодекс України не містить окремих норм, які б визначали порядок поділу прибутку фізичної особи-підприємця, тому у таких спорах застосовуються загальні правила щодо спільної сумісної власності подружжя.

Разом із тим кошти, які надходять на рахунок фізичної особи-підприємця, не завжди можуть вважатися особистим доходом підприємця. Частина таких коштів може бути призначена для здійснення господарської діяльності: закупівлі товарів, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, орендної плати, комунальних платежів та інших витрат, пов’язаних із веденням бізнесу. Тому під час розгляду спору суди встановлюють не лише розмір отриманих доходів, а й їх походження, фактичне використання та те, чи були вони спрямовані на придбання майна для сім’ї або використані для забезпечення її потреб.

Якщо за рахунок доходів від підприємницької діяльності під час шлюбу було придбано квартиру, житловий будинок, автомобіль, земельну ділянку або інше майно, таке майно може бути визнане спільною сумісною власністю подружжя відповідно до статей 60, 61 та 69–71 Сімейного кодексу України й підлягати поділу.

З чого виходить судова практика

Верховний Суд виходить із того, що доходи фізичної особи-підприємця, отримані під час шлюбу, можуть бути об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак особа, яка звертається до суду з вимогою про їх поділ, повинна довести не лише факт отримання таких доходів, а й розмір чистого прибутку, який може бути предметом поділу.

На практиці це нерідко стає проблемою, адже документи про доходи, витрати, податкову звітність та інші фінансові показники зазвичай перебувають у розпорядженні самого підприємця. Через це другий із подружжя часто не має можливості самостійно підтвердити розмір чистого прибутку.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала судову практику, щодо поділу майна.

Зокрема, Верховний Суд звернув увагу, що здійснення підприємницької діяльності одним із подружжя саме по собі не свідчить про те, що все майно ФОП є його особистою приватною власністю.

Такого висновку суд дійшов під час розгляду справи № 629/3710/20. Чоловік звернувся до суду з вимогою поділити спільне майно подружжя, до якого, серед іншого, входили автомобіль Toyota Corolla, квартира, житловий будинок та дев’ять тимчасових торговельних споруд (павільйонів). Натомість дружина стверджувала, що павільйони були придбані за кошти, отримані від її підприємницької діяльності, а також за гроші, подаровані батьком. Позивач просив поділити торговельні споруди або стягнути на його користь компенсацію у розмірі половини їх ринкової вартості.

Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачка не підтвердила належними доказами, що спірне майно було придбане виключно за її особисті кошти. У результаті торговельні павільйони були визнані об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Водночас Верховний Суд зазначив, що фактичний поділ таких об’єктів міг би унеможливити подальше ведення підприємницької діяльності. З огляду на це павільйони залишили у власності дружини, яка використовувала їх у бізнесі, а чоловікові присудили грошову компенсацію, що відповідала половині їх ринкової вартості.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.