Подвійний податок на спадщину: чи загрожує він українцям, які отримали майно за кордоном
Після початку повномасштабної війни дедалі більше українців проживають за кордоном, набувають майно, відкривають рахунки, а також успадковують нерухомість, кошти чи інші активи в іноземних державах.
Саме тому питання оподаткування іноземної спадщини стало одним із найбільш практичних у сфері міжнародного приватного права та податкового законодавства. При цьому відповідь залежить не лише від місця відкриття спадщини, а насамперед від податкового статусу спадкоємця, виду успадкованого майна та міжнародних договорів України.
Які норми регулюють оподаткування спадщини
Основним нормативним актом, який регулює питання оподаткування спадщини, є Податковий кодекс України. Зокрема, стаття 174 визначає порядок оподаткування доходу у вигляді спадщини, а стаття 163 встановлює, які доходи підлягають оподаткуванню залежно від податкового статусу фізичної особи.
Ключове значення має питання податкового резидентства. Якщо спадкоємець є податковим резидентом України, об’єктом оподаткування для нього є як доходи з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Натомість для нерезидентів України оподатковуються лише доходи з джерелом їх походження в Україні.
Якщо спадщина оформлюється за кордоном
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 161/2328/25 звернув увагу, що проживання спадкоємця за межами України саме по собі не позбавляє його можливості прийняти спадщину. Для цього можна звернутися до консульської установи України або надіслати заяву нотаріусу поштою, а в окремих випадках — навіть електронним повідомленням.
Аналогічного висновку Суд дійшов і у справі № 188/1457/23, де спадкоємець проживав в Італії. Верховний Суд зазначив, що саме перебування в Італії не є об’єктивною та непереборною перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки він міг звернутися через консульську установу України.
Отже, перебування за кордоном не звільняє особу від дотримання встановлених законом процедур оформлення спадкових прав.
Коли іноземна спадщина оподатковується в Україні
Отримання спадщини за кордоном не завжди означає необхідність сплачувати податок в Україні. Податкові наслідки визначаються спеціальними нормами статті 174 Податкового кодексу.
Якщо об’єкт спадщини отримує резидент України від члена сім’ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб. До таких осіб належать, зокрема, батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба, дід, онуки.
Якщо ж спадщина отримується від інших осіб, загальним правилом є застосування ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 %. Крім того, у випадках, коли дохід підлягає оподаткуванню ПДФО і не звільнений від військового збору, також сплачується військовий збір.
Окремі правила діють, якщо спадкоємець є нерезидентом України. У такому разі, навіть якщо спадкодавець був резидентом України, будь-який об’єкт спадщини оподатковується за ставкою 18 % ПДФО та 5 % військового збору. Обов’язок зі сплати цих платежів покладається безпосередньо на спадкоємця-нерезидента.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», спадщина від батьків може коштувати спадкоємцю 23 % її вартості. Це можливо, якщо хоча б одна зі сторін спадкування визнається нерезидентом України: у такому разі замість нульової ставки застосовуються 18 % ПДФО та 5 % військового збору. Саме тому підтвердження податкового резидентства спадкодавця набуває вирішального значення, особливо якщо він тривалий час проживав за кордоном.
Чи виникає подвійне оподаткування
Особливістю міжнародного спадкування є те, що податок нерідко сплачується ще й у державі, де відкрилася спадщина. Багато країн стягують податок на спадщину або інші обов’язкові платежі при переході майна до спадкоємців. У такій ситуації виникає питання подвійного оподаткування.
Україна уклала значну кількість міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Водночас більшість таких конвенцій регулює питання оподаткування доходів і майна, але не містить окремих правил щодо податку на спадщину. Це пояснюється тим, що в багатьох країнах податок на спадщину має окрему правову природу та не охоплюється класичними конвенціями про уникнення подвійного оподаткування.
Саме тому в кожному конкретному випадку необхідно аналізувати законодавство відповідної держави, положення міжнародного договору та норми Податкового кодексу України.
Якщо іноземний податок за своєю природою підпадає під механізм усунення подвійного оподаткування, питання його зарахування вирішується відповідно до статті 13 Податкового кодексу України за умови належного документального підтвердження факту сплати такого податку за кордоном.
Які документи можуть знадобитися спадкоємцю
Практичне значення має питання підтвердження вартості успадкованого майна. Якщо особа отримує за кордоном нерухомість, корпоративні права, цінні папери або інше майно, документи, видані компетентними органами іноземної держави, можуть потребувати легалізації або проставлення апостиля залежно від міжнародних договорів між державами.
Крім того, такі документи нерідко потребують офіційного перекладу українською мовою для їх використання перед податковими органами або іншими державними органами України.
Додатково читайте про українські нотаріальні документи за кордоном: коли потрібен апостиль, а коли консульська легалізація.
Отже, сам по собі факт отримання спадщини за кордоном не означає автоматичного виникнення податкового обов’язку в Україні. Вирішальне значення мають податкове резидентство спадкоємця, ступінь споріднення зі спадкодавцем, вид успадкованого майна, законодавство держави відкриття спадщини та положення міжнародних договорів.
Читайте також — спадкування за кордоном відповідно до українського законодавства: що треба знати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
