Діти спадкоємця можуть втратити майже чверть спадщини, якщо батько за кордоном: коли доведеться платити 23%
Процес переходу права власності на майно в порядку спадкування в Україні традиційно асоціюється з мінімальним податковим навантаженням для близьких родичів. Проте сучасні реалії, пов’язані з масовою міграцією та тривалим перебуванням громадян за кордоном, актуалізували питання податкового резидентства.
Сьогодні юридична приналежність особи до певної держави (громадянство) не завжди збігається з її статусом як платника податків. Це створює серйозні юридичні та фінансові пастки для українців.
Незважаючи на те, що родичі першого ступеня споріднення (діти, батьки, чоловік/дружина) за звичайних умов звільнені від оподаткування спадщини, втрата статусу податкового резидента України повністю змінює правила. Тож як працює механізм визначення резидентства та які документи є вирішальними для застосування пільгових ставок оподаткування.
Статус резидента
Визначення резидентського статусу є основою для встановлення порядку оподаткування. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), поняття «резидент» не є тотожним поняттю «громадянин». Закон встановлює чіткий алгоритм для визначення цього статусу:
Місце проживання: Резидентом є особа, яка має місце проживання в Україні. При цьому місце проживання — це житло, де особа проживає постійно або тимчасово (ст. 29 ЦКУ).
Постійне місце проживання: Якщо особа має житло і в іншій державі, вона вважається резидентом України, якщо має тут місце постійного проживання. Це місце, де особа проживає не менше одного року і не має наміру обмежувати таке проживання певною метою.
Центр життєвих інтересів: Якщо місце постійного проживання є в обох державах, перевага надається тій, де особа має більш тісні особисті чи економічні зв’язки. Достатньою умовою для визначення центру інтересів в Україні є проживання тут членів сім’ї або реєстрація фізичної особи як підприємця.
Правило 183 днів: Якщо центр інтересів визначити неможливо, резидентом вважається особа, яка перебуває в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.
Громадянство як останній аргумент: Лише якщо жоден із попередніх критеріїв не спрацював, резидентство визначається за громадянством України.
Державна податкова служба розглянула ситуацію заявниці, чий батько помер на території Російської Федерації, маючи в іноземному свідоцтві про смерть запис про інше громадянство, але при цьому зберігаючи паспорт громадянина України та реєстрацію за місцем проживання в Україні.
Значення українських документів
Незважаючи на дані іноземного свідоцтва про смерть, де вказано інше громадянство, наявність у померлого паспорта громадянина України є офіційним підтвердженням його належності до громадянства України. Більше того, при вчиненні нотаріальних дій, а саме відкритті спадкової справи, особа учасників встановлюється саме за паспортом України або іншими національними документами.
Заявниця вказала, що її батько мав РНОКПП та українські документи, що підтверджують постійне проживання. Це дає право на самостійне визначення спадкодавця резидентом України на підставі паспортних даних та реєстрації.
Спадщина від батьків може коштувати 23% її вартості: коли доведеться платити податки
В Україні порядок оподаткування спадщини напряму залежить не лише від ступеня споріднення, а й від податкового статусу спадкодавця та спадкоємця. В окремих випадках різниця може становити 23% вартості успадкованого майна.
Якщо і спадкодавець, і спадкоємець є резидентами України, а спадщина переходить між родичами першого ступеня споріднення — батьками, дітьми або подружжям, застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб. У такому разі також не сплачується військовий збір.
Однак ситуація кардинально змінюється, якщо хоча б одна зі сторін є нерезидентом України. У такому випадку незалежно від ступеня споріднення спадщина оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору.
Таким чином, при спадкуванні квартири, будинку чи земельної ділянки від батька або матері питання підтвердження податкового резидентства може мати вирішальне значення. Фактично від цього залежить, чи доведеться спадкоємцю сплачувати податки у розмірі 23% вартості всього успадкованого майна.
Роль нотаріуса та самостійне визначення статусу
Контролюючі органи зазначають, що вони не визначають резидентський статус особи за власною ініціативою. Платник податків, у цьому випадку спадкоємець самостійно визначає цей статус на підставі норм ПКУ.
Нотаріус, своєю чергою, має право витребувати всі необхідні документи (паспорти, довідки про реєстрацію, відомості з реєстрів) для підтвердження обставин, що впливають на оподаткування.
Таким чином, наявність українського паспорта померлого та довідки про його реєстрацію в Україні є достатніми підставами для нотаріуса застосувати нульову ставку, попри дані іноземного свідоцтва про смерть.
У підсумку, нульова ставка є досяжною навіть у складних транскордонних справах, якщо юридично коректно доведено, що Україна залишалася центром життєвих інтересів померлої особи, а її перебування за кордоном мало тимчасовий характер.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
