26 мільйонів судових рішень можуть опинитися «під ударом» через одну назву: у Раді побачили проблему у ЄСІКС

Сучасне судочинство в Україні неможливе без автоматизації, проте саме цифровізація стала джерелом безпрецедентного юридичного ризику. Як зазначають у Верховній Раді, станом на 2026 рік склалася доволі суперечлива ситуація, корені якої сягають 2017 року, коли було розпочато впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У 2022 році Верховна Рада постановила замінити слово «телекомунікаційна» на «комунікаційна» у всіх процесуальних кодексах.

Так процесуальні кодекси оперують поняттям «Єдина судова інформаційно-комунікаційна система» (ЄСІКС), тоді як аналогічні зміни не були синхронно внесені до Кримінального кодексу, а саме статті. 376-10 та законів про судоустрій. Внаслідок цього Вища рада правосуддя вже понад два роки не затверджує Положення про ЄСІКС, посилаючись на відсутність відповідних повноважень у профільному законі.

Тож, суди опинилися у ситуації, коли вони використовують систему, назва якої в КК не відповідає назві системи, за втручання в яку передбачена кримінальна відповідальність.

З метою виправити ситуацію, що склалася до Верховної Ради внесли законопроєкт 15447, яким пропонується усунути неузгодженість між процесуальними кодексами.

У пояснювальній записці зазначається, що така ситуація нібито ставить під сумнів законність всіх складів судів, визначених автоматизованим розподілом після 1 січня 2024 року, а відтак це може бути підставою для скасування судових рішень як ухвалених незаконним складом суду.

Автор також заявляє, що це може стосуватися і значної кількості судових рішень Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати. У документі стверджується, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень може міститися понад 26 мільйонів рішень, які, на думку автора законопроєкту, потенційно можуть бути оскаржені з цих підстав.

У пояснювальній записці також наголошується на необхідності встановити строки, протягом яких Вища рада правосуддя має затвердити відповідне положення після набрання законом чинності.

Редакційна примітка: водночас наведені у пояснювальній записці висновки щодо незаконності складу суду та твердження про можливість скасування мільйонів судових рішень є позицією автора законопроєкту, викладеною у пояснювальній записці, і не є офіційним висновком Верховної Ради, Вищої ради правосуддя чи судової практики.

Що пропонується змінити?

Законопроєкт пропонує привести у відповідність термінологію Кримінального кодексу, замінивши згадку про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему на Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

І хоча проєктом пропонуються зміни до частини першої статті 376-1 КК України, автор також наголошує на необхідності якнайшвидше ухвалити зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя», які дозволять ВРП затвердити відповідне положення про ЄСІКС і, на його думку, усунути існуючу правову невизначеність.

Крім цього, у пояснювальній записці пропонується вдосконалити регулювання кримінальної відповідальності за внесення неправдивих або несвоєчасне внесення відомостей до ЄСІКС та її окремих підсистем, а також у перспективі уніфікувати електронний документообіг у судах для скорочення витрат і прискорення розгляду справ.

На думку автора законопроєкту, усунення законодавчої колізії дозволить ВРП затвердити необхідне положення про ЄСІКС, активніше застосовувати кримінальну відповідальність за маніпуляції із судовими інформаційними системами та створити умови для запровадження єдиного електронного документообігу в органах правосуддя, що має скоротити бюджетні витрати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.