Спір через паркан між сусідами: Верховний Суд пояснив, які обставини не потрібно з'ясовувати для вирішення справи
Якщо суд уже встановив факт порушення права власника земельної ділянки та має достатньо доказів для його усунення, призначати додаткову земельно-технічну експертизу лише для з’ясування причин виникнення спору не потрібно. Такий висновок випливає з постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
КЦС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими власника суміжної земельної ділянки зобов’язали усунути перешкоди у користуванні землею сусідки шляхом знесення фундаменту під огорожу та відновлення межі відповідно до правовстановлюючих документів. Водночас Верховний Суд погодився, що у цій справі не було підстав для призначення додаткової земельно-технічної експертизи, оскільки питання, які пропонував дослідити відповідач, виходили за межі предмета доказування.
Обставини справи
Позивачка придбала житловий будинок разом із земельною ділянкою, після чого звернулася до суду із позовом до власника суміжної ділянки. Вона стверджувала, що сусід змістив спільну межу між земельними ділянками, звів фундамент під нову огорожу та цим створив їй перешкоди у користуванні належною земельною ділянкою. Вона просила знести фундамент і відновити межу відповідно до правовстановлюючих документів.
Під час розгляду справи суд призначив земельно-технічну експертизу. Експерти встановили, що фундамент огорожі розташований не відповідно до меж, визначених документами на обидві земельні ділянки. Вони також дійшли висновку, що порушення спільної межі виникло внаслідок зміщення паркану у бік земельної ділянки позивачки на відстань від 0,37 до 0,97 м. Площа накладення фактичних меж становила 23,8 кв. м. Експерти запропонували спосіб відновлення меж відповідно до правовстановлюючих документів.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов і зобов’язав відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення фундаменту під огорожу та відновлення спільної межі відповідно до висновку експертизи. В іншій частині позову відмовили, оскільки вона стосувалася меж, які не зачіпали прав позивачки. Апеляційний суд погодився з цим рішенням.
Доводи відповідача
У касаційній скарзі відповідач наполягав, що суди безпідставно відмовили у призначенні додаткової експертизи. На його думку, необхідно було встановити, чи відповідала конфігурація його земельної ділянки первинним матеріалам відведення, з яких причин виникло накладення меж та чи існували інші варіанти усунення такого накладення.
Він також стверджував, що його земельна ділянка була сформована ще у 1980-х роках, задовго до набуття позивачкою права власності, а причиною спору могли бути технічні помилки під час виготовлення землевпорядної документації або внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Позиція Верховного Суду
Касаційний цивільний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд зазначив, що проведена у справі судова земельно-технічна експертиза встановила всі обставини, необхідні для вирішення спору: факт накладення меж, порушення спільної межі внаслідок її зміщення, розташування фундаменту огорожі та спосіб відновлення меж відповідно до правовстановлюючих документів. Саме ці обставини входили до предмета доказування у справі.
Натомість питання, які відповідач просив поставити експертам додатково, стосувалися причин виникнення накладення земельних ділянок, зокрема можливих помилок під час розроблення землевпорядної документації, внесення відомостей до Державного земельного кадастру або інших обставин формування меж земельної ділянки.
Як зазначив Верховний Суд у справі 511/220/21, такі питання не були предметом доказування у цьому спорі. Вони не впливали на вирішення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тому суди обґрунтовано відмовили у призначенні додаткової експертизи.
КЦС також відхилив доводи про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 113 ЦПК України. Суд наголосив, що практика касаційної інстанції щодо підстав призначення додаткової експертизи є сталою. Водночас Верховний Суд звернув увагу, що правові висновки формуються з урахуванням конкретних фактичних обставин кожної справи і не можуть механічно застосовуватися до будь-яких інших спорів.
Окремо Верховний Суд відхилив аргументи відповідача про те, що його земельна ділянка була сформована ще до набуття позивачкою права власності. Суд зазначив, що ці доводи не спростовують встановленого судами факту порушення спільної межі та не впливають на правильність висновків щодо необхідності усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
У підсумку Касаційний цивільний суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
