Військовому неправильно нараховували бойові та грошове забезпечення з 2022 року: суд став на його бік
Запорізький окружний адміністративний суд розглянув спір між військовослужбовцем та військовою частиною щодо правильності нарахування і виплати грошового забезпечення, додаткових винагород, надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених законодавством для військовослужбовців під час дії воєнного стану.
Суд перевірив правомірність застосування військовою частиною розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням, а також наявність підстав для виплати додаткових винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168.
Обставини справи
Позивач проходив військову службу з 25 лютого 2022 року по 8 серпня 2025 року. Він стверджував, що під час нарахування грошового забезпечення військова частина неправомірно застосовувала для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 1 січня 2018 року. На його думку, після відновлення дії первісної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 розрахунок мав здійснюватися виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
У зв’язку з цим військовослужбовець просив провести перерахунок грошового забезпечення за весь період служби, а також пов’язаних із ним виплат, зокрема грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премій.
Крім того, позивач заявляв вимоги щодо виплати надбавки за вислугу років за окремий період служби, додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн та 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, а також одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань.
Військова частина заперечувала проти позову та зазначала, що грошове забезпечення нараховувалося відповідно до чинного законодавства. Також відповідач вказував, що додаткові винагороди виплачувалися залежно від характеру виконуваних завдань та на підставі документів, які підтверджують право на відповідні виплати. На думку відповідача, саме перебування у районі бойових дій не є достатньою підставою для отримання одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн.
Позиція суду
Суд виходив із того, що стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує військовослужбовцям належне грошове забезпечення, а порядок визначення його складових встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи нормативне регулювання, суд звернув увагу на еволюцію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 та наслідки судового скасування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №103. Суд зазначив, що після визнання протиправним і нечинним пункту 6 постанови №103 була відновлена дія первісної редакції пункту 4 постанови №704, яка передбачала визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Також суд врахував правові висновки Верховного Суду, зокрема постанову від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, у якій сформовано підхід щодо застосування пункту 4 постанови №704 у первісній редакції та використання прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік, як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення.
Суд дійшов висновку, що протягом спірного періоду грошове забезпечення позивача мало визначатися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, а не виходячи з показника, застосованого відповідачем.
Водночас щодо вимог про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, 100 000 грн, одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн та надбавки за вислугу років суд не встановив підстав для їх задоволення та відмовив у цій частині позову.
Висновки суду
Запорізький окружний адміністративний суд частково задовольнив позов у справі № 280/2465/26.
Суд визнав протиправними дії військової частини щодо нарахування та виплати військовослужбовцю у період з 25 лютого 2022 року по 8 серпня 2025 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і премій із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.
Суд зобов’язав військову частину провести перерахунок грошового забезпечення та пов’язаних із ним виплат за зазначений період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2022, 2023, 2024 та 2025 років, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів, урахуванням раніше виплачених сум та компенсацією податку з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У решті позовних вимог суд відмовив. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адмінсуду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
