Визначення додаткового строку для прийняття спадщини: практика ВС

19:05, 24 сентября 2020
ВС висловився щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Визначення додаткового строку для прийняття спадщини: практика ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 759/3515/19, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Обставини справи

Суди встановили, що після смерті особи_2 відкрилася спадщина. За життя спадкодавець склав заповіт, яким належну йому на праві власності 1/3 частини квартири та все його майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті та на що він законом матиме право, заповів Центральній житлово-побутовій комісії МВС України. У встановлений законом строк син померлого подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Центральна комісія МВС України отримала повідомлення нотаріуса про явку до нотаріальної контори. Постановою державного нотаріуса представнику позивача відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого у зв’язку з пропуском шестимісячного строку, передбаченого законодавством для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, який склав заповіт.

Рішенням районного суду, яке залишено без змін апеляційним судом, позов задоволено, визначено МВС України додатковий строк для прийняття спадщини строком два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Висновок Верховного Суду

МВС України, звертаючись до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, заявив вимоги до Київської міської ради (КМР). Суди вважали КМР належним відповідачем.

Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, ВС зазначив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов’язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов’язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - неналежного відповідача.

Також ВС зазначив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача неважним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

ВС зауважив, що пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позову до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Установивши, що після смерті особи_2 у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся його син, який залучений до розгляду цієї справи як третя особа, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки КМР у цьому випадку як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі. Належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_1, яка своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд вказав на важливий аспект у питанні тлумачення тексту заповіту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрий Сорока
    Юрий Сорока
    судья Волынского окружного административного суда
  • Сергей Болотин
    Сергей Болотин
    судья Хмельницкого апелляционного суда
  • Олег Сушко
    Олег Сушко
    судья Седьмого апелляционного административного суда
  • Виктор Маслов
    Виктор Маслов
    судья Высшего антикоррупционного суда
  • Василий Сачук
    Василий Сачук
    судья Ровненского апелляционного суда
загрузка...