Верховний Суд висловив позицію у справі щодо зупинення реєстрації податкових накладних

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Відповідна позиція висловлена у постанові КАС ВС від 7 грудня 2022 року по справі №500/2237/20.

Обставини справи

Фізична особа-підприємець звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби та Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2020 №1471312/2477900392 та №1471311/2477900392; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.02.2020 та №2 від 19.02.2020 датою їх подання позивачем для реєстрації - 24.02.2020.

Вимоги мотивував наданням податковому органу документів та пояснень на підтвердження реальності господарських операцій у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних; наголосив, що останній не взяв до уваги, що податкові накладні складені за першою подією, якою є відвантаження товару, а не зарахування коштів, й підставою для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 06.02.2020 та №2 від 19.02.2020 в спірних рішеннях зазначив неподання копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, однак не навів обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, зважаючи, що оплата за умовами договору здійснювалась після поставки товару, а тому вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2020 позовні вимоги задовольнив, аргументуючи свої висновки тим, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність господарських операцій, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.04.2021 рішення суду першої інстанції скасував та постановив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таке судове рішення апеляційний суд обґрунтував наявністю в матеріалах справи платіжних доручень, які не були надані контролюючому органу після прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, а тому спірні рішення, які прийняті з посиланням на ненадання позивачем розрахункових документів, є правомірними.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ФОП подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, а також неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18, від 09.07.2019 у справі 140/2093/18, від 20.08.2019 у справі №2540/3009/18, від 02.02.2021 у справі №805/3956/18-а, від 04.02.2021 у справі №818/1159/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020.

Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях зазначив, що спірні рішення містять інформацію про те, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; подання ж платіжних доручень під час судового розгляду справи не спростовує правомірності їх прийняття.

Позиція ВС

Верховний Суд виходить із такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 17.04.1996 позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та у відповідності до зареєстрованих видів діяльності здійснює, зокрема, переробку соняшника на олію соняшникову, макуху соняшникову та соняшникову луску, яка надалі пресується у пелету соняшникову.

Між Волочиським комунальним підприємством теплових мереж «Тепловик» (покупець) та ФОП (постачальник) 02.09.2019 укладено договір поставки №05/03/2019, предметом якого є поставка пелет з лушпиння соняшника. Умовами договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар не пізніше семи календарних днів з моменту його фактичного отримання.

Після відвантаження товару позивач склав податкову накладну №1 від 06.02.2020 на загальну суму 75840,00 грн, в т.ч. 12640,00 грн ПДВ, яку 24.02.2020 надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 06.02.2020, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404 відсутні в таблиці платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач 27.02.2020 засобами електронного зв`язку направив повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 06.02.2020, реєстрацію якої зупинено, до якого було додано документи та пояснення щодо наведеної господарської операції.

Також 28.02.2020 засобами електронного зв`язку ФОП подав таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій вказав код згідно з КВЕД 10.41, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (придбання/отримання) 120600 та код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (постачання/надання) 1404900000.

За наслідками їх розгляду рішенням комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2020 №1471312/2477900392 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 06.02.2020 з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, позивач (постачальник) уклав із Волочиським комунальним підприємством теплових мереж «Тепловик» (покупець) договір поставки №05/2020 від 17.02.2020, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар - пелету з лушпиння соняшника в мішках, а покупець не пізніше семи календарних днів з моменту його фактичного отримання оплатити поставлені партії товару.

Відвантаживши товар, ФОП склав податкову накладну №2 від 19.02.2020 на загальну суму 47340,00 грн, в т. ч. 7890,00 грн ПДВ, яку 24.02.2020 надіслав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 19.02.2020, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404 відсутні в таблиці платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.02.2020 позивач засобами електронного зв`язку направив повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №2 від 19.02.2020, до якого додав документи та пояснення щодо наведеної господарської операції, а також того ж дня подав таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій вказав код згідно з КВЕД 10.41, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (придбання/отримання) 120600 та код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (постачання/надання) 1404900000.

Розглянувши надані платником податків документи та пояснення комісія Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 02.03.2020 №1471311/2477900392 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 19.02.2020 з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно ж до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суди попередніх інстанцій у даній справі надали відмінну оцінку обставинам щодо надання Позивачем документів стосовно його операцій із контрагентом.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий ФОП на виконання вимог Порядку №520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації відповідних податкових накладних, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних у контролюючого органу не було.

Натомість, суд апеляційної інстанції вказав на недостатність обсягу наданих документів для цілей реєстрації податкових накладних, зазначивши, що при дослідженні правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної судом підлягають врахуванню лише документи, що подавались платником податків безпосередньо суб`єкту владних повноважень, який приймав відповідні рішення. Оцінюючи оскаржувані рішення, Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що в квитанціях чітко визначено критерій, передбачений пунктом 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатній для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, за яким здійснено моніторинг податкових накладних позивача та зупинено їх реєстрацію.

Верховний Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, не спростовувалось у ході розгляду справи ані відповідачами, ані позивачем, податкові накладні №1 від 06.02.2020 та №2 від 19.02.2020 складені у зв`язку із настанням першої події - відвантаження товару, після чого, за умовами договорів, у покупця наставав обов`язок оплатити вартість такого товару протягом семи календарних днів. Досліджені судами платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, підтверджують, що контрагентом оплата здійснювалась після поставки товару.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та такого, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних №1 від 06.02.2020 та №2 від 19.02.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд же апеляційної інстанції, формуючи свої висновки щодо відповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, норми права застосував формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому вказавши на те, що ненадання платником податків контролюючому органу розрахункових документів в даному випадку вказує на законність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Отже, Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи, оцінки доказів не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Отже, КАС ВС касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця задовольнив.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі №500/2237/20 скасував, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 залишив в силі.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.