Фотокопія паспорту рф – ще не доказ: колегія Верховного Суду на чолі з Андрієм Жуком відкрила чиновниці з російським громадянством шлях до поновлення на посаді

Міністерство юстиції України у суді протистоятиме поверненню на посаду екс-чиновниці Марини Прилуцької, яка, за даними СБУ, добровільно отримала російське громадянство, має податковий номер у рф та під час перебування в АР Крим контактувала зі співробітниками ФСБ РФ.

Як повідомляє Мінюст, шлях до поновлення на посаді колишній заступниці начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції – начальниці Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області відкрив Верховний Суд.

А саме, 9 січня 2024 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС у складі судді-доповідача Андрія Жука, суддів Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко скасувала постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про законність звільнення громадянки рф з посади державної служби.

Справа № 640/19582/21  направлена на новий розгляд до Шостого ААС.

«Наголошуємо, в матеріалах справи наявні документи, надані Службою безпеки України, які свідчать про добровільне набуття колишнім державним службовцем Міністерства юстиції громадянства країни-агресора. 

Зокрема, за інформацією Служби безпеки України, 13 березня 2014 року посадова особа міністерства прибула до міста Ялта (АР Крим) де зареєструвала своє місце проживання. Після початку тимчасової окупації, чиновниця повторно відвідала Крим, де на підставі раніше здійсненої реєстрації отримала паспорт громадянки рф серії НОМЕР_1 (орган видачі 900-003 ФМС РФ в Республіці Крим). Під час перебування в АР Крим, за даними СБУ, екс-посадовиця мала контакти зі співробітниками ФСБ РФ», - зазначили у Мінюсті.

Обставини справи

У липні 2021 року Марина Прилуцька звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Мінюсту (м. Київ) про:

• визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 9.07.2021 №1560/к про її звільнення з посади у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону «Про державну службу»;
• визнання протиправним та скасування у повному обсязі наказу про звільнення у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави під час проходження державної служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу»;
• поновлення на посаді і стягнення з Мін`юсту середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що «відповідачем протиправно звільнено позивача з посади та державної служби з підстав наявності в неї громадянства іншої держави, оскільки зазначені обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, а лист Служби безпеки України та надані зазначеним органом документи не підтверджують належним чином факт наявності у позивача громадянства іншої держави».

Що вирішили суди попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 20.05.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9.11.2022 у задоволенні позову Марині Прилуцькій відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі встановлення органом призначення обставин набуття державним службовцем громадянства іншої держави державна служба припиняється невідкладно без проведення службового розслідування; крім того, наявні у матеріалах справи документи, надані СБУ у межах її завдань і повноважень, свідчать про набуття нею громадянства російської федерації, і такі відомості з урахуванням практики Верховного Суду є належним і достатнім підтвердженням відповідних обставин.

Суд першої інстанції зазначав, що Служба безпеки України направила до суду інформацію, яка була отримана в рамках проведення перевірки інформації, з якої вбачається, що було встановлено факт виїзду 13.03.2014 в Автономну Республіку Крим та реєстрації місця проживання; після тимчасової окупації російською федерацією АРК, 04.05.2014 позивач повторно здійснила виїзд на територію Кримського півострова та на підставі раніше здійсненої прописки отримала паспорт громадянина російської федерації серії НОМЕР_1 (орган видачі 900-003 ФМС РФ в Республіці Крим); під час перебування в АР Крим позивач мала контакти зі співробітниками ФСБ РФ.

Суд першої інстанції вказував, що до матеріалів справи СБУ додано також фотокопію паспорта громадянина російської федерації (орган видачі 900-003 ФМС РФ в Республіці Крим); при цьому анкетні дані, зокрема, прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження, місце народження особи, на ім`я якої видано зазначений паспорт, співпадають з анкетними даними паспорта, виданого на ім`я позивача, як громадянину України; також, до матеріалів справи додано акт огляду інформаційних ресурсів, відповідно до яких співробітником СБУ, проведено огляд наявної інформації на офіційному інтернет-ресурсі Федеральної податкової служби РФ з метою з`ясування наявності відомостей та достовірності зазначеного вище паспорта.

Суд першої інстанції звертав увагу, що в подальшому, за допомогою сервісу, який дозволяє дізнатись індивідуальний податковий номер особи, співробітником було заповнено відповідні поля, до яких було введено інформацію щодо прізвища, ім`я та по-батькові позивача, її дату народження, місце народження, серію та номер паспорта громадянина російської федерації, дату його видачі; після заповнення полів інформації сервісом було оброблено відповідний запит та видано інформацію, що за вказаними даними числиться особа, якій присвоєно податковий номер 910311216395.

Суд першої інстанції вказував, що зазначені обставини зафіксовані та додані до матеріалів шляхом здійснення знімків екрану під час кожного кроку здійснення огляду інформації на веб-ресурсі; також, співробітником СБУ проведено огляд онлайн-сервісу перевірки дійсності паспортів МВС РФ, який також перебуває у вільному доступі, та згідно якого паспорт громадянина Російської Федерації серед недійсних не значиться.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що указані вище обставини у своїй сукупності, а також з урахуванням того, що згідно відомостей листа від 07.07.2021 №2/3/2-14227дск СБУ здійснювалися неодноразові спроби здійснити опитування Марини Прилуцької з використанням поліграфу, якого остання уникала, дають переконливі та обґрунтовані підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про документальне підтвердження матеріалами справи обставин набуття нею громадянства російської федерації у 2014 році, що є підставою для припинення державної служби.

З приводу аргументів позивача про те, що питання про припинення громадянства останньою Державною міграційною службою України не вирішувалося, колегія суддів апеляційного суду зауважувала, що згідно позиції Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.02.2021 у справі № 0940/1503/18, у разі встановлення факту набуття громадянства іншої держави державний службовець підлягає звільненню незалежно від того, чи припинене його громадянство України з цієї самої підстави у порядку, встановленому Законом «Про громадянство України».

Що вирішила колегія суддів Верховного Суду

Касаційний адміністративний суд ВС у складі судді-доповідача Андрія Жука, суддів Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко фактично вказав, що фотокопії паспорту рф, наданої СБУ, та податкового номеру – недостатньо.

Так, на думку суддів ВС, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. А статтею 80 КАСУ передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи шляхом постановлення ухвали про витребування доказів.

Далі колегія суддів КАС ВС навела приклад – іншу справу, коли суд витребував докази стосовно громадянства Болгарії:

«10 серпня 2021 року Верховний Суд прийняв постанову у справі № 420/7609/20, якою залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, якою в свою чергу, клопотання ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 2 червня 2021 року про витребування доказів було задоволено частково: постановлено звернутися із судовим дорученням про надання інформації до компетентного органу Республіки Болгарія щодо наявності громадянства Болгарії у громадянина України; зобов`язано ГУ Держпродспоживслужби у строк 5 робочих днів надати суду належним чином оформлений переклад доручення про надання інформації від 9 червня 2021 року;

направлено для виконання судове доручення до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшої передачі до компетентного органу Республіки Болгарія; після надходження відповіді на судове доручення, зобов`язати Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду належним чином оформлений та перекладений на державну мову пакет документів, сформований та складений в результаті виконання доручення суду компетентним органом Республіки Болгарія; провадження у справі №420/7609/20 зупинено до отримання витребуваної інформації».

«У наведеній справі, правовідносини у якій є схожими, також предметом розгляду слугувало правомірність звільнення особи на підставі фактів про наявність паспорту іноземної держави.

Верховний Суд у наведеній справі погодився із висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі та звернення із судовим дорученням до компетентного органу Республіки Болгарія про надання інформації щодо наявності громадянства Болгарії у громадянина України», - зазначила колегія суддів КАС ВС.

Отже, на думку суддів Верховного Суду, «суду апеляційної інстанції слід було більш детально підійти до вирішення питань, які ставилися апелянтом під час розгляду її апеляційної скарги».

При цьому колегія КАС ВС зазначила, що «Верховний Суд не може констатувати беззаперечне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, натомість Суд не може дійти висновку про повноту дослідження додаткових обставин цієї справи, з огляду на її складність та значення для публічно-правових відносин у державі».

«Безумовно, встановлення наявності в особи публічної служби громадянства країни агресора (російської федерації) за сучасних реалій, може шкодити національній безпеці нашої держави..

…Проте, задля підтвердження легітимності втручання у конвенційні права такої особи, суд (в тому числі апеляційний) не обмежений додатково досліджувати факти та обставини справи, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

В контексті встановлених обставин у цій справі, суд апеляційної інстанції формально підійшов до вирішення клопотань сторони позивача, та на переконання колегії суддів ВС, повинен був додатково дослідити обставини, про які клопотала особа.

За вказаних обставин, ВС не надає оцінки щодо належності та допустимості спірного листа СБУ, на підставі якого відбулось звільнення позивача…

…Враховуючи наведене, Верховний Суд не в змозі оцінити в повній мірі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та надати відповідний правовий висновок щодо застосування норм», зазначила колегія суддів.

Даний кейс «Судово-юридичній газеті» прокоментував заступник міністра юстиції України Андрій Гайченко.

«Минулого тижня уся країна підтримала позицію Верховного Суду щодо неможливості повернення на посаду судді Верховного Суду із громадянством російської федерації, без прив’язки до конкретних прізвищ.

Дуже хотілося б, щоб це була єдина позиція і в інших справах, що стосуються звільнення з посад державної служби громадян країни-агресора», - зазначив він.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.