Прокурор вважав, що участь обвинуваченого з використанням власних технічних засобів у судовому засіданні в режимі відеоконференції суперечить КПК — що вирішив ВС

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув справу, яка стосувалася проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження (ст. 336 КПК). Як зазначила колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у постанові від 27.02.2024 по справі № 754/6210/21, судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (за допомогою власних технічних засобів).

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути й бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватим і виправдав обвинуваченого за частинами 1, 2 ст. 190 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад цих кримінальних правопорушень. Апеляційний суд залишив без змін вирок місцевого суду. У касаційній скарзі прокурор указував, серед іншого, що усупереч вимогам ч. 4 ст. 336 КПК судове засідання місцевого суду проведено в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого з використанням власних технічних засобів.

Позиція Верховного Суду

ККС залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС указав, що сторона обвинувачення аргументує свою позицію про порушення судом норм кримінального процесуального закону в частині недотримання вимог ст. 336 КПК без вказівки на те, чиї права було порушено шляхом забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, не вказує на те, що прокурор чи інші учасники судового розгляду були позбавлені можливості задати останньому запитання або ж неналежною якістю звуку чи зображення, які унеможливлювали проведення засідання в такому режимі.

ККС звернув увагу на те, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (за допомогою власних технічних засобів).

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати на них відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.

У цьому провадженні ККС враховав також те, що стосовно здійснення дистанційного судового провадження у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів будь-хто з учасників, у тому числі й прокурор, не заперечували.

Таким чином ККС відхилив доводи сторони обвинувачення про істотне порушення вимог КПК у зв’язку із порушенням положень ст. 336 КПК.

Нагадаємо, що використання судами підсистеми відеоконференцзв’язку передбачене Законом №3604-ІХ про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), який набув чинності 16 березня.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», даний закон передбачає, що адвокати, потерпілі та свідки зможуть брати участь в розгляді кримінальних справ судом з дому чи автомобіля.

Також він передбачає, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Тобто, за допомогою підсистеми відеоконферецзв’язку.

При цьому якщо раніше п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК передбачав, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, «якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції», то після змін цей п. 7 передбачає, що судове рішення підлягає скасуванню, «якщо не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.