Велика Палата Верховного Суду скасувала свою ухвалу про відмову у відкритті провадження після рішень КСУ і ЄСПЛ

17:00, 30 червня 2024
Приватному підприємству довелося пройти після ЄСПЛ також і через Конституційний Суд, аби за його заявою ВП ВС відкрила провадження.
Велика Палата Верховного Суду скасувала свою ухвалу про відмову у відкритті провадження після рішень КСУ і ЄСПЛ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Судовими рішеннями, які можуть бути переглянуті Великою Палатою Верховного Суду за виключними обставинами, є, зокрема, ухвали, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 червня 2024 року по справі №22-23/321-05-10190.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У 2005 році приватне підприємство звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» про визнання укладеним договору купівлі-продажу дочірнього підприємства «Б» від 2 грудня 2004 року.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 2 грудня 2004 року між Одеською облспоживспілкою та приватним підприємством укладено договір купівлі-продажу юридичної особи – дочірнього підприємства як цілісного майнового комплексу. Відповідно до п. 2 вказаного договору він підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню протягом року з моменту його підписання сторонами.

Натомість, за твердженнями приватного підприємства, через дії Одеської облспоживспілки процес нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства затягнувся та відбулося невиконання вимог договору, внаслідок чого приватне підприємство несе збитки. Із цих підстав ПП вважало, що суд може визнати дійсним договір, укладений з недодержанням вимоги про нотаріальне посвідчення договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від грудня 2005 року позов задоволено повністю. Ухвалою Господарського суду Одеської області від червня 2007 року задоволено заяву Одеської облспоживспілки про роз`яснення рішення.

У серпні 2007 року Одеський апеляційний господарський суд відмовив Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Високий» у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від червня 2007 року, оскільки ухвала про роз`яснення рішення суду оскарженню не підлягала.

В жовтні 2007 року Одеська облспоживспілка звернулася з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від грудня 2005 року в редакції ухвали про роз`яснення рішення суду від червня 2007 року та заявила клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги.

Ухвалою від жовтня 2007 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від січня 2008 року, Одеський апеляційний господарський суд визнав причини пропуску строку поважними, відновив строк подання зазначеної апеляційної скарги і призначив її до розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від червня 2008 року скасовано рішення Господарського суду Одеської області від грудня 2005 року і припинено провадження у справі в зв`язку з непідвідомчістю справи господарському суду.

Постановою ВГСУ від 23 жовтня 2008 року рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

15 січня 2009 року Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив приватному підприємству в порушенні провадження з перегляду постанови ВГСУ від 23 жовтня 2008 року.

За результатами нового розгляду справи № 22-23/321-05-10190 Господарський суд Одеської області рішенням від 15 червня 2009 року, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2009 року та Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовив.

11 березня 2010 року Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив у порушенні провадження з перегляду постанови ВГСУ від 17 грудня 2009 року.

Рішення Європейського суду з прав людини

У лютому 2009 року приватне підприємство звернулося до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) із заявою про порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

22 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив остаточне рішення у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» за заявою № 11925/09, у якому постановив, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку зі скасуванням остаточного рішення від 20 грудня 2005 року.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що Вищий господарський суд України знехтував точними та чіткими процесуальними нормами, які регулюють відправлення правосуддя, нівелювавши весь судовий розгляд, який завершився ухваленням остаточного рішення суду, яке підлягало виконанню. ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушено вимогу стосовно справедливого розгляду справи.

Що вирішила Велика Палата Верховного Суду

Надалі, у грудні 2022 року, у зв`язку зі встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, приватне підприємство звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд низки рішень за виключними обставинами.

Втім, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження.

ВП ВС дійшла висновку про застосування у цій справі принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), та преклюзивного строку, встановленого пунктом 2 ч. 2 статті 321 ГПК.

Так, ВП ВС вказала, що після направлення справи на новий розгляд вона була повторно розглянута судом першої інстанції, який відмовив заявнику у позові, і це рішення залишено без змін постановами апеляційного та касаційного господарських судів.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, обставини порушення Україною міжнародних зобов`язань при прийнятті цих рішень ЄСПЛ не встановлено; після прийняття вказаних судових рішень пройшло майже 13 років.

За таких обставин, як виснувала ВП ВС, перегляд постанови Вищого господарського суду від 23 жовтня 2008 року (у якій ЄСПЛ встановив порушення Україною міжнародних зобов`язань) не приведе до відновлення порушених прав заявника, проте може суттєво зашкодити принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили, прийнятого пізніше в цій справі.

Крім того, ВП ВС зазначила, що з норм пункту 2 ч. 2 та ч. 3 статті 321 ГПК вбачається, що преклюзивний строк, протягом якого може бути подана заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, становить десять років з дня набрання таким судовим рішення законної сили. Цей строк не може бути поновлений.

Рішення Конституційного Суду України

6 березня 2023 року приватне підприємство звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, в якій просило перевірити п. 2 ч. 2, ч. 3 статті 321 ГПК на конституційність.

Рішенням КСУ від 14 лютого 2024 року №1-р(ІІ)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) визнано неконституційними пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 ГПК в тім, що вони унеможливлюють:

1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв`язку із ухваленням ЄСПЛ рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду;

2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.

КСУ у зазначеному Рішенні вказав, що визначений у Господарському процесуальному кодексі України 10-річний строк на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, та неможливість поновлення судом такого строку ставлять реалізацію права, гарантованого частиною п`ятою статті 55 Конституції України, у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви ЄСПЛ.

Рішення ВП ВС після рішення КСУ

Надалі, 12 березня 2024 року, приватне підприємство звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом на підставі пункту 1 ч. 3 статті 320 ГПК (відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане).

Воно просило скасувати ухвалу ВП ВС від 14 грудня 2022 року про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами та постановити нове судове рішення, яким відкрити провадження за заявою щодо перегляду судових рішень у справі за виключними обставинами, що була подана приватним підприємством 3 грудня 2022 року з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною своїх зобов`язань, для її розгляду по суті.

Обґрунтовуючи подану заяву, приватне підприємство зазначає, що внаслідок застосування Великою Палатою Верховного Суду приписів статті 321 ГПК, визнаних неконституційними на підставі Рішення КСУ від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024, було порушено його право на звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень після встановлення ЄСПЛ порушення статті 6 Конвенції у його справі.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Врешті Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 червня 2024 року дійшла висновку, що заява приватного підприємства про перегляд за виключними обставинами ухвали ВП ВС від 14 грудня 2022 року підлягає задоволенню.

В ухвалі від 14 грудня 2022 року відмова у відкритті провадження за заявою Приватного підприємства з перегляду за виключними обставинами судових рішень у справі № 22-23/321-05-10190 також обґрунтована необхідністю застосування у цій справі принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили (res judicata).

Так, в судовому рішенні, що переглядається, вказано, що питання можливості застосування судом принципу відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum), та принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи.

У цій справі, після ухвалення ВГСУ постанови від 23 жовтня 2008 року про скасування рішення Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2005 року та направлення справи на новий розгляд, справа № 22-23/321-05-10190 була повторно розглянута Господарським судом Одеської області, який рішенням від 15 червня 2009 року відмовив заявнику у позові. Це рішення було залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2009 року та Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року.

Зазначені судові рішення набрали законної сили, обставин порушення Україною міжнародних зобов`язань при прийнятті цих рішень ЄСПЛ не встановлено. Після прийняття зазначених судових рішень пройшло майже 13 років.

За таких обставин перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року (у якій ЄСПЛ встановив порушення Україною міжнародних зобов`язань) не приведе до відновлення порушених прав заявника, проте може суттєво зашкодити принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили, прийнятого пізніше в цій справі.

Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Процесуальним законодавством передбачено, що на етапі вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами досліджується лише відповідність заяви вимогам статті 322 ГПК.

При цьому, не відкривши провадження за нововиявленими чи виключним обставинами, суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість доводів заяви про перегляд судових рішень.

Відповідно до ч. 1 статті 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Звідси, предметом перегляду за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути рішення, постанови, ухвали та судові накази.

Судові рішення, у яких вирішено процедурні питання, пов`язані з рухом справи, не є предметом перегляду за виключними обставинами.

Подібні правові висновки викладені в постанові ВП ВС від 15 травня 2018 року у справі № 0529/5417/2012.

Так, переглядаючи судові рішення у справі № 0529/5417/2012, Велика Палата Верховного Суду вказала, що судовими рішеннями, які можуть бути переглянуті Великою Палатою Верховного Суду за виключними обставинами, є, зокрема, ухвали, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи вказані висновки, ВП ВС вважає, що ухвала від 14 грудня 2022 року у справі № 22-23/321-05-10190, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою Приватного підприємства про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі № 22-23/321-05-10190, може бути переглянута за виключними обставинами.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Ураховуючи викладене, ВП ВС вважає, що існують підстави для задоволення заяви приватного підприємства про перегляд ухвали ВП ВС від 14 грудня 2022 року за виключними обставинами зі скасуванням вказаної ухвали та відкриттям провадження за заявою приватного підприємства про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань.

Отже, ВП ВС скасувала свою ухвалу і відкрила провадження у справі.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Дмитро Костенко
    Дмитро Костенко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Бабаєв
    Андрій Бабаєв
    суддя Харківського окружного адміністративного суду