Вчені Массачусетського інституту знайшли відповідь, чому юристи пишуть документи складною мовою

Вчені Массачусетського технологічного інституту вважають, що вони знайшли відповідь на питання, чому юридичні документи написані незрозумілою пересічним людям мовою.

На їх думку, складна мова, яка використовується в юридичних документах, передає особливе відчуття авторитету.

«Подібно до того, як «магічні заклинання» використовують спеціальні рими та архаїчні терміни, щоб сигналізувати про свою силу, заплутана мова юридичних актів діє, щоб передати відчуття авторитету», підсумували вони.

Так, як передає вісник Інституту, у дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, дослідники виявили, що навіть не юристи використовують складний тип мови, коли їх просять писати закони.

«Люди, здається, розуміють, що існує неявне правило, згідно з яким закони мають звучати саме так», — каже Едвард Гібсон, професор відділу мозку та когнітивних наук Массачусетського технологічного інституту та старший автор дослідження.

Вчені проаналізували юридичні договори загальним обсягом близько 3,5 мільйона слів, порівнюючи їх з іншими типами письма, включаючи сценарії фільмів, газетні статті та наукові роботи.

Цей аналіз показав, що юридичні документи часто мають довгі визначення, вставлені в середину речень — функція, відома як «центральне вбудовування». Раніше лінгвісти виявили, що така структура може ускладнювати розуміння тексту.

«Розміщення структури всередині інших структур не є типовим для людських мов», — каже Гібсон.

«Юристи також вважають юридичну мову громіздкою та складною. Юристам це не подобається, нефахівцям це не подобається, тому суть цієї поточної статті полягала в тому, щоб спробувати з’ясувати, чому вони пишуть документи таким чином», — каже Гібсон.

Дослідники висунули кілька гіпотез. Однією з них була «гіпотеза копіювання та редагування», яка припускає, що юридичні документи починаються з простої передумови, а потім додаткова інформація та визначення вставляються у вже існуючі речення, створюючи складні речення, вбудовані в центр.

Втім, результати в кінцевому підсумку вказали на іншу гіпотезу, так звану «гіпотезу магічного заклинання». «Подібно до того, як магічні заклинання пишуться особливим стилем, який відрізняє їх від повсякденної мови, заплутаний стиль юридичної мови, здається, свідчить про особливий тип авторитету», кажуть дослідники.

«В англійській культурі, якщо ви хочете написати щось, що є магічним заклинанням, люди знають, що спосіб зробити це полягає в тому, щоб додати туди багато старомодних рим. Ми вважаємо, що, можливо, вбудовування в центр сигналізує про законність таким же чином», — каже Гібсон.

У цьому дослідженні дослідники попросили близько 200 осіб, які не є юристами (носіями англійської мови, які живуть у Сполучених Штатах), написати два типи текстів. У першому завданні людям було запропоновано написати закони, які забороняють такі злочини, як водіння в нетверезому стані, крадіжка зі зломом, підпал і торгівля наркотиками. У другому завданні їм було запропоновано написати історії про ці злочини.

Щоб перевірити гіпотезу щодо копіювання та редагування, половину учасників попросили додати додаткову інформацію після того, як вони написали свій початковий закон чи історію. Дослідники виявили, що всі суб’єкти писали закони з центральними положеннями, незалежно від того, чи вони писали закон одразу, чи їм було наказано написати чернетку, а потім додати до неї пізніше. А коли вони писали історії, пов’язані з цими законами, вони писали набагато зрозумілішою англійською мовою, незалежно від того, чи доводилося їм додавати інформацію пізніше.

Під час написання законів вони багато вставляли в центр, незалежно від того, доводилося їм редагувати їх чи писати з нуля. І в цьому тексті розповіді вони не використовували вбудовування в центр в жодному випадку.

В іншій серії експериментів приблизно 80 учасників попросили написати закони, а також описи, які б пояснювали ці закони гостям з іншої країни. У цих експериментах учасники знову використовували вбудовування центру для своїх законів, але не для описів цих законів.

Дослідники сподіваються, що їх робота, яка виявила конкретні аспекти юридичної мови, які ускладнюють її розуміння, мотивуватиме законодавців намагатися зробити закони більш зрозумілими. Спроби написати юридичні документи зрозумілішою мовою відносяться принаймні до 1970-х років, коли президент США Річард Ніксон проголосив, що федеральні нормативні акти мають бути написані «простими термінами». Однак з того часу юридична мова змінилася дуже мало.

«Лише нещодавно ми дізналися, що робить юридичну мову такою складною, і тому я оптимістично налаштований щодо можливості її змінити», — каже Гібсон.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.