Органу фінансового контролю та БЕБ розширили можливості використання персональних даних – Рада ухвалила закон

Верховна Рада 12 лютого ухвалила в цілому як закон законопроект 10255, яким розширила можливості доступу до персональних даних для органу фінансового контролю та Бюро економічної безпеки. Закон набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування.

Так, змінами до статті 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» значно розширюються повноваження органу державного фінансового контролю. Цей орган зможе:

• збирати та отримувати персональні дані особи у випадках, передбачених законом, з метою здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення
• одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців документи, матеріали, інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідні для виконання покладених на нього завдань, зокрема інформацію з обмеженим доступом, з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації
• здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Крім того, у статті 11 Закону про Єдиний державний демографічний реєстр буде встановлено, що інформація, відомості або інші персональні дані про особу та про документи, що містяться та оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, використовуються Бюро економічної безпеки та органом державного фінансового контролю під час здійснення своїх повноважень.

Буквально, це означає, що БЕБ та орган фінансового контролю можуть використовувати інформацію, відомості або інші персональні дані про особу та про документи, що містяться та оформлюються із застосуванням засобів Демографічного реєстру

Крім того, у статті 16 Закону «Про захист персональних даних» встановлено, що порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, як зазначили у Головному юридичному управлінні парламенту, законопроект не визначає обсяг поширюваної інформації з обмеженим доступом. Таким чином, внаслідок реалізації запропонованих проектом положень конфіденційна інформація стосовно невизначеного кола осіб оброблятиметься суб'єктами у невизначених законом обсягах протягом невизначених законом строків, і відповідна обробка персональних даних не буде передбачуваною та прогнозованою (щодо способів та обсягу) для володільців персональних даних.

Зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення

Крім того, внесені зміни до КУпАП.

Стаття 212-3 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення, доповнюється частинами 12 і 13, відповідно до яких неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом «Про відкритість використання публічних коштів», тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 850 грн до 1 190 грн.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне штраф на посадових осіб від 1 190 грн до 1 700 грн.

У статті 234-1 буде передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням права на інформацію (частини 12 і 13 статті 212-3) розглядають органи державного фінансового контролю, а не суди.

Значних змін зазначає стаття 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення». Вона буде викладена у наступній редакції.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах 9 і 10  цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах 3 – 8 цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом 6 місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами 3 – 6 статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами 1 – 4 статті 188-19 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами 12 і 13 статті 212-3 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

У Законі «Про відкритість використання публічних коштів» буде передбачено, що відповідальність за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення, недостовірність, неточність, неповноту інформації, що оприлюднюється згідно з цим Законом, несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації про використання публічних коштів є підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою органів державного фінансового контролю.

Керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України зобов’язані протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту органу державного фінансового контролю надати інформацію щодо забезпечення виконання вимог цього Закону.

У законі про інформацію буде передбачено, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, органами Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.