Верховна Рада готується прийняти закон про цифровізацію виконавчого провадження – що зміниться у законах для боржників, виконавців, нотаріусів, банків

Верховна Рада 14 травня збирається прийняти в цілому як закон законопроект 9363 «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження». Законопроект був внесений ще у червні 2023 року.

«Судово-юридична газета» порівняла, які зміни будуть внесені до законів внаслідок його прийняття, з огляду на фінальну редакцію законопроекту до другого читання з урахуванням врахованих комітетом поправок.

Зміни до закону про дорожній рух

У статті 34 Закону «Про дорожній рух» ч. 5 та 6 пропонується замінити новими частинами такого змісту.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників і належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Під час здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу проводиться перевірка щодо наявності/відсутності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників у порядку, визначеному Мін’юстом та МВС.

У разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи МВС відмовляють у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомляють зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із наданням відомостей про такий транспортний засіб.

Територіальні органи МВС, органи, що здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, не відмовляють у вчиненні реєстраційної дії щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, у разі:

1) якщо перереєстрація транспортного засобу не пов’язана з його відчуженням;

2) придбання транспортного засобу або його отримання в рахунок погашення боргу в порядку, визначеному статтею 61 Закону «Про виконавче провадження»;

3) придбання транспортного засобу в порядку, визначеному статтею 30 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;

4) безоплатної передачі конфіскованого транспортного засобу.

Також стаття 34 доповнюється нормою про те, що у разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників відомча реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів не здійснюється, крім випадків, передбачених цією статтею.

Зміни до закону про нотаріат

У статті 49 буде передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо відомості про особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії щодо відчуження або передачі в заставу (іпотеку) належного їй майна, внесені до Єдиного реєстру боржників (наразі цей пункт 8-1 передбачає відмову, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників).

У ч. 3 статті 55 буде передбачено, що договори про відчуження або заставу (іпотеку) нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортного засобу посвідчуються за відсутності заборони відчуження та/або арешту відповідного майна, а також за відсутності відомостей про особу відчужувача (заставодавця, іпотекодавця) в Єдиному реєстрі боржників, крім випадків, передбачених законом.

Наразі чинна ч. 3 ст. 55 передбачає, що при посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

Зміни до закону про банки і банківську діяльність

Ч. 1 та перше речення ч. 2 статті 59 буде викладено в такій редакції.

Арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти (у тому числі електронні гроші) та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів (у тому числі електронних грошей) або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів (у тому числі електронних грошей) здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця, за рішенням суду, а також за повідомленням про погашення заборгованості за виконавчим провадженням відповідно до статті 39-1 Закону «Про виконавче провадження».

Зупинення видаткових операцій за рахунками/електронними гаманцями юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до ч. 1 цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами України та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

У статті 62 буде передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям — на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону «Про виконавче провадження», — щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи — підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, вид рахунків, строк дії договору банківського вкладу, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, інформацію про розмір заборгованості за основним зобов’язанням клієнта, забезпеченим заставою (іпотекою), якщо банк є заставодержателем (іпотекодержателем) за таким зобов’язанням (зміни до пункту 6 ч. 1 статті 62).

Зміни до закону про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань

Передбачено, що державні та приватні виконавці безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим законом.

Зміни до закону про депозитарну систему України

У статті 5 буде передбачено, що у разі відкриття або закриття рахунку в цінних паперах депонента депозитарна установа зобов’язана провести перевірку щодо наявність і відсутності відомостей про таку особу в Єдиному реєстрі боржників.

У разі відкриття або закриття рахунку в цінних паперах особі, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників, депозитарна установа зобов’язана у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Доступ до відомостей про боржників у Єдиному реєстрі боржників та інформаційна взаємодія за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження для депозитарних установ є безоплатними.

У статті 7 встановлюється процедура внесення змін до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на цінні папери або іншого обмеження прав на цінні папери конкретного власника, що накладається за судовим рішенням або рішенням уповноваженого законом органу, державного або приватного виконавця.

Так, арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, державного або приватного виконавця

У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом орган чи його посадова особа, державний або приватний виконавець зобов’язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах, або цьому власнику, або номінальному утримувачу, на рахунках якого обліковуються права на належні власнику цінні папери.

У разі, якщо права на цінні папери власника, щодо яких встановлено обмеження, обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана до завершення робочого дня, протягом якого отримано відповідне рішення, повідомити номінального утримувача про встановлення обмеження щодо цінних паперів конкретного власника та надати йому копію відповідного судового рішення або копію відповідного рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи, державного або приватного виконавця про встановлення обмеження.

Депозитарна установа повідомляє суд або уповноважений законом орган чи його посадову особу, державного або приватного виконавця про дії, вчинені за результатами отримання рішення про встановлення обмеження стосовно конкретного власника, протягом наступного робочого дня після отримання відповідного рішення.

Зміни до закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

У статті 10 встановлюється, що державним реєстратором є державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття арешту на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості під час примусового виконання судових рішень про забезпечення позову відповідно до закону; реєстрації обтяження на підставі судового рішення про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру боржників та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Електронна інформаційна взаємодія Державного реєстру прав та Єдиного реєстру боржників здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції.

У статті 24  (п. 12) буде передбачено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є випадок, коли заяву про державну реєстрацію права власності чи спеціального майнового права подано на підставі правочину, що передбачає відчуження відповідного майна, спеціального майнового права особою, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників.

Також статтю 24 доповнено такою підставою для відмови у державній реєстрації, як-то: заяву про державну реєстрацію іпотеки подано щодо нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, власником якого чи власником спеціального майнового права якого є особа, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників.

Разом з тим, ч. 3 ст. 24 доповнено пунктом, відповідно до якого відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності чи спеціального майнового права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості іпотекодержателем — фінансовою установою або покупцем (якщо стягнення на предмет іпотеки звернено шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі) в порядку, визначеному статтями 33—38 Закону «Про іпотеку», за умови що відомості про особу іпотекодавця внесені до Єдиного реєстру боржників після державної реєстрації іпотеки.

У пункті 2 ч. 2 статті 27 буде передбачено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі постанови державного виконавця, приватного виконавця щодо накладення/зняття арешту на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості під час примусового виконання судового рішення про забезпечення позову відповідно до закону, судового рішення про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Зміни до закону про виконавче провадження

Вимоги до виконавчого документа

У абзаці 10 ч. 1 статті 4 буде встановлено, що у виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника – фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У ч. 3 ст. 4 передбачається, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку. Виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Порядок пред’явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції.

У ч. 4 ст. 4 пункт 6 передбачатиме, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом 3 робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону.

Також доповнено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом 3 робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця.

Автоматизована система виконавчого провадження

У абз. 1 ч. 1 статті 8 передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюються в автоматизованій системі виконавчого провадження. Порядок функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження та доступу до інформації, що міститься в ній, визначається Міністерством юстиції.

У ч. 2 ст. 8 вказується, що автоматизована система виконавчого провадження забезпечує:

1) об’єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;

2) виготовлення документів виконавчого провадження;

3) надсилання документів виконавчого провадження у випадках, визначених цим Законом;

4) доступ сторін виконавчого провадження до інформації та документів виконавчого провадження;

5) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;

6) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;

7) підготовку статистичних даних;

8) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;

9) ведення електронного архіву;

10) формування Єдиного реєстру боржників;

11) взаємодію органів державної виконавчої служби, приватних виконавців із державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;

12) отримання виконавцями інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти (у тому числі електронні гроші), у тому числі конфіденційної, з державних електронних баз даних і реєстрів, а також інших автоматизованих інформаційних систем;

13) формування відомостей, необхідних для обрахування розмірів винагороди державних виконавців;

14) формування відомостей, необхідних для обрахування розміру витрат виконавчого провадження;

15) перерахунок коштів з рахунків органів державної виконавчої служби та приватних виконавців;

16) автоматизацію інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців та здійснення виконавчого провадження.

Виключено ч. 5 ст. 8, відповідно до якої автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції за погодженням з Національним банком.

Єдиний реєстр боржників

Стаття 9 (Єдиний реєстр боржників) викладена у новій редакції.

Відповідно до неї Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, що містяться в Єдиному реєстрі боржників та передбачені частиною 6 цієї статті, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.

Пошук інформації в Єдиному реєстрі боржників здійснюється через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції за критеріями пошуку та в порядку, визначеними Міністерством юстиції.

Наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а також інвестиційні фірми у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані відмовити такій особі у вчиненні дії щодо такого майна, що належить боржнику, крім випадків, передбачених законом, та не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця з наданням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

У вчиненні дії щодо майна, що належить боржнику, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників, не відмовляється у разі:

• якщо таке майно реалізовано (передано стягувачу) в порядку, передбаченому статтею 61 цього Закону;
• безоплатної передачі конфіскованого майна;
• вчинення правочину, що передбачає набуття права власності на майно іпотекодержателем, заставодержателем або третьою особою за правочином, що укладається іпотекодержателем/заставодержателем, у зв’язку із зверненням стягнення на предмет обтяження, за умови що відомості про іпотекодавця/заставодавця внесені до Єдиного реєстру боржників після державної реєстрації іпотеки/застави.

Перевірка щодо наявності/відсутності відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників здійснюється шляхом взаємодії Єдиного реєстру боржників із державними електронними базами даних та реєстрами в порядку, визначеному Міністерством юстиції, разом з державними органами, що є їх держателями.

Перевірка щодо наявності/відсутності відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників органами, що є держателями баз даних та реєстрів не в автоматизованому вигляді, та їх посадовими особами, а також нотаріусами, інвестиційними фірмами, депозитарними установами та іншими суб’єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, здійснюється на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції шляхом пошуку та формування довідки в Єдиному реєстрі боржників.

Укладення правочину щодо майна боржника у разі наявності відомостей про такого боржника в Єдиному реєстрі боржників, що призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним, крім випадків продажу майна, що входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, внесеного до Єдиного реєстру боржників, у процесі його приватизації, а також випадків, передбачених абзацами 2 — 5 цієї частини.

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком за погодженням із Міністерством юстиції.

Депозитарні установи у разі відкриття або закриття рахунку у цінних паперах фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Міністерством юстиції за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про:

• поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону;
• відновлення виконавчого провадження;
• скасування постанов або інших документів, що були підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників;
• накладення на боржника штрафу за рішенням немайнового характеру;
• внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників за рішенням про стягнення періодичних платежів (аліментів).

Не підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників відомості про боржників:

• якими є державні органи, органи місцевого самоврядування;
• якими є системно важливі банки, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 50 мільйонів грн, та банки, не визначені Національним банком України як системно важливі, що мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення коштів у сумі, що не перевищує 20 мільйонів грн. Зазначене положення не застосовується у разі, якщо така заборгованість не стягнута протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження;
• які мають заборгованість за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів (аліментів) в сукупному розмірі, що менший за суму платежів за три місяці
• за рішенням немайнового характеру, за яким виконавцем не винесено постанови про накладення штрафу.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) ПІБ, дата народження боржника — фізособи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань боржника — юрособи;

2) найменування органу або ПІБ та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу ДВС або ПІБ приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) номер виконавчого провадження;

5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з:

1) винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 ч. 1 статті 37 цього Закону;

2) винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження;

3) винесенням постанови про скасування заходів примусового виконання за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів у день встановлення факту відсутності заборгованості;

4) формуванням повідомлення відповідно до статті 39-1 цього Закону;

5) винесенням постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону;

6) на підставі судового рішення;

7) винесенням постанови про скасування постанов, що мали наслідком внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій

У ч. 2 статті 13 буде передбачено, що арешт на кошти/електронні гроші, цінні папери накладається не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 статті 26 цього Закону.

Обов’язки і права виконавців, обов’язковість вимог виконавців

У ч. 3 статті 18 пункти 4, 6 - 8, 21 буде викладено в такій редакції.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

• за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржнику від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх у встановленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, звертати стягнення на належне боржнику майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі відповідного рішення суду;
• звертати стягнення на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
• накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, що знаходяться у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на цінні папери, що існують в електронній формі та обліковуються на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
• здійснювати реєстрацію обтяжень майна під час примусового виконання судових рішень про забезпечення позову та на підставі судового рішення про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку;
• отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також про договори боржника про зберігання цінностей або про надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та іншу інформацію відповідно до статті 62 Закону «Про банки і банківську діяльність».

Місце виконання рішення

У ч. 2 статті 24 встановлюється, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (крім коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей боржника-резидента України). Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Початок примусового виконання рішення

У ч. 7 статті 26 встановлено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, рахунки у цінних паперах у депозитарних установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші/цінні папери, що існують в електронній формі, боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження проводить перевірку наявності в електронних державних базах даних та реєстрах права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та звертає на нього стягнення у строки та порядку, передбачені цим Законом.

У статті 26 виключається ч. 8, відповідно до якої у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Виконавчий збір

Ч. 6 статті 27 буде передбачено, що під час поновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору на суму виконавчого збору, що не був стягнутий під час попереднього виконання рішення. Постанови про стягнення виконавчого збору, винесені під час попереднього виконання цього рішення, виконанню не підлягають.

Надсилання документів виконавчого провадження

У ч. 2 статті 28 встановлено, що документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

Зупинення вчинення виконавчих дій

У статті 34 встановлюється, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Повернення виконавчого документа стягувачу

В частинах 4 та 5 статті 37 передбачається, що виконавець виносить постанову про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин або не пізніше наступного робочого дня, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права поновити виконавче провадження в порядку, визначеному статтею 37-1 цього Закону, протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії врегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Закон про виконавче провадження доповнюється статтями 37-1 і 39-1 такого змісту.

Стаття 37-1. Поновлення виконавчого провадження

Виконавче провадження, у якому винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 37 цього Закону, підлягає поновленню:

1) за заявою стягувача про поновлення виконавчого провадження;

2) за заявою боржника про поновлення виконавчого провадження

3) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

4) за заявою/повідомленням суду.

Заява про поновлення виконавчого провадження подається до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю з урахуванням вимог статті 24 цього Закону.

Про поновлення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідної заяви, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника відповідно до частини 5 статті 26 цього Закону.

Виконавець відмовляє у поновленні виконавчого провадження у випадках, передбачених ч. 4 статті 4 цього Закону. Про відмову в поновленні виконавчого провадження виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього заяви, передбаченої ч. 1 цієї статті.

У разі поновлення виконавчого провадження на підставі заяви боржника стягувач має пред’явити виконавчий документ до виконання у 10-денний строк з дня отримання постанови про поновлення виконавчого провадження.

Непред’явлення стягувачем виконавчого документа не перешкоджає здійсненню подальших виконавчих дій у порядку, визначеному цим Законом.

Після поновлення виконавчого провадження виконавець здійснює подальші виконавчі дії в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 39-1. Наслідки погашення заборгованості за виконавчим провадженням

У разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, що є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.

Порядок формування автоматизованою системою виконавчого провадження повідомлення, передбаченого абзацом першим цієї частини, та категорії стягнення виконавчих документів, за якими воно формується, визначаються Міністерством юстиції.

Повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням у день його формування надсилається банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенту електронних грошей, депозитарній установі для зняття арешту з коштів/електронних грошей, цінних паперів, що існують в електронній формі, боржника.

За порушення вимог цієї статті винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Відновлення виконавчого провадження

В ч. 1 статті 41 передбачено, що у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

У новій редакції викладено статтю 48.

Стаття 48. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні, описі та арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти/електронні гроші та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.

Звернення стягнення на кошти/електронні гроші боржників на рахунках/електронних гаманцях у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей передбачає отримання інформації про рахунки/електронні гаманці боржників та накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші шляхом винесення постанови про арешт коштів/електронних грошей боржника, списання коштів з рахунків боржника/списання електронних грошей з електронних гаманців боржника (пред’явлення електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Звернення стягнення на кошти/електронні гроші боржників на рахунках/електронних гаманцях у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей здійснюється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом інформаційної взаємодії виконавців і банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей у порядку, визначеному Міністерством юстиції, за погодженням із Національним банком.

Розміщення коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не перешкоджає зверненню стягнення на них. Звернення стягнення на кошти на вкладних (депозитних) рахунках, які або майнові права на які знаходяться у заставі, здійснюється з урахуванням вимог статті 51 цього Закону.

Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу.

Виконавець, який виніс постанову про арешт коштів боржника, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку за договором банківського строкового вкладу, не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення строку дії такого договору зобов’язаний надіслати банку платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів у сумі, необхідній для виконання рішення за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Банк здійснює перерахування коштів на рахунок виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, а залишок коштів (у разі наявності) повертає боржнику в порядку, визначеному договором.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 75 Закону «Про ринок електричної енергії», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб’єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов’язання пов’язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що обліковуються на рахунку боржника і призначені для завершення розрахунків за видатковими операціями, здійсненими з використанням електронних платіжних засобів до моменту надходження до банку, небанківського надавача платіжних послуг постанови про арешт коштів державного виконавця, приватного виконавця.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов’язаннями інвестиційної фірми на кошти, отримані нею від клієнтів відповідно до умов договорів, укладених у процесі надання такими інвестиційними фірмами послуг клієнтам у межах провадження діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, що знаходяться на рахунку такої інвестиційної фірми у банку.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, готівкові кошти, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу. Рішення щодо першочергової реалізації запропонованого боржником майна остаточно приймається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання рішення за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Перевірка майнового стану боржника проводиться у десятиденний строк з дня відкриття (поновлення) виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться не менше одного разу на два тижні — щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці — щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості фізичної особи

Також в новій редакції викладено ч. 4 статті 50, відповідно до якої після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості виконавець звертає стягнення на такий об’єкт нерухомого майна у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Про звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості боржника, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Звернення стягнення на подільний об’єкт незавершеного будівництва здійснюється з урахуванням особливостей, визначених абзацами 2-5 ч. 1 цієї статті. У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Звернення стягнення на заставлене майно

У ч. 1 статті 51 передбачається, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника, у тому числі на майно, яке перебуває у податковій заставі, може бути звернено за наявності однієї з таких умов:

1) право застави виникло після внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

У ч. 3 ст. 51 зазначається, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після здійснення опису та арешту майна боржника або коли йому стало відомо, що таке майно боржника перебуває в заставі.

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника – юридичної особи, ФОП

У ч. 3 статті 52 встановлюється, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, із зазначенням причини її повернення.

У новій редакції викладено ч. 2 статті 53, відповідно до якої після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, вилучає його і здійснює реалізацію у встановленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

У новій редакції викладено статтю 56.

Стаття 56. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника

1. Арешт коштів / електронних грошей боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
2. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

На цінні папери, які обліковуються на рахунках у цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів, накладається арешт у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Порядок інформаційної взаємодії автоматизованої системи виконавчого провадження із системою депозитарного обліку цінних паперів встановлюється Міністерством юстиції України за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Арешт на кошти / електронні гроші боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Арешт поширюється також на кошти, що знаходяться на рахунках, та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

3. У порядку, визначеному цією статтею, виконавець за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, та/або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, підтверджену судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач або виконавець не звернеться до суду про звернення стягнення на кошти /електронні гроші такої особи в порядку, визначеному процесуальним законом.

4. Виконавець у строк, визначений частиною четвертою статті 13 цього Закону, здійснює опис та арешт майна боржника, про що виносить відповідну постанову
5. Виконавець за потреби під час здійснення опису та арешту майна може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначає в постанові про опис та арешт майна боржника. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження обмеження щодо державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

6. У постанові про опис та арешт майна боржника обов’язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка — кадастровий номер, місце розташування, у тому числі відомості Державного адресного реєстру (за наявності), опис меж, площа, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) та інша інформація;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);

3) якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, комплектація, потреба у ремонті, колір, наявність ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) та інша інформація;

4) якщо опису підлягає об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості — ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

7. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке звернено стягнення, а також інші незаконні дії щодо такого майна боржника тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
8. Виявлені під час здійснення опису та арешту цінні папери, що існують в паперовій формі, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня після вилучення передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Звернення стягнення на цінні папери, що існують в електронній формі, здійснюється в порядку, визначеному законодавством про депозитарну систему України.
9. Майно, на яке звернено стягнення, вилучається під час здійснення його опису та арешту і передається на зберігання у порядку, визначеному статтею 58 цього Закону.
10. Під час здійснення опису та арешту майна боржника — юридичної особи виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника

У ч. 2 статті 57 пропонується передбачити, що у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про опис та арешт такого майна.

В ч. 5 ст. 57 встановлюється, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона виконавчого провадження вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки майна, на яке звернено стягнення, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання (перебування) такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачу майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Змінено назву, частини 1, 4-6 статті 58.

Стаття 58. Зберігання майна, на яке звернено стягнення

1. Майно, на яке звернено стягнення відповідно до статті 56 цього Закону, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржнику або іншим особам (далі – зберігач), визначеним виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу – також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

4. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна боржника.

5. Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке звернено стягнення, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів, іншого майна – Міністерством юстиції.

6. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке звернено стягнення, тягне за собою передбачену законом відповідальність для зберігача майна.

У новій редакції викладено статтю 59.

Стаття 59. Зняття арешту (обмеження, встановленого виконавцем) з майна

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке звернено стягнення, належить їй, а не боржнику, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на таке майно і про зняття з нього обмеження, встановленого виконавцем.
2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту (обмеження, встановленого виконавцем) з майна (коштів/електронних грошей) боржника виконавець не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили виносить відповідну постанову.

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із законом.

3. У разі виявлення порушення порядку звернення стягнення на майно (кошти/ електронні гроші), встановленого цим Законом, арешт (обмеження, встановлене виконавцем) з майна (коштів/електронних грошей) боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4. Підставами для зняття виконавцем арешту (обмеження, встановленого виконавцем) з усього майна (коштів/електронних грошей) або його частини боржника є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що накладення арешту на кошти боржника та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, заборонено законом;

2) надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення;

3) отримання виконавцем судового рішення про зняття арешту (обмеження, встановленого виконавцем) з майна (коштів/електронних грошей) боржника;

4) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

5) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів

6) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

7) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

8) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

5. У всіх інших випадках арешт (обмеження, встановлене виконавцем) з майна (коштів/електронних грошей) боржника може бути знято за рішенням суду.

Реалізація майна, на яке звернено стягнення

У ч. 1 статті 61 передбачається, що реалізація майна, на яке звернено стягнення, крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону, здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Під час примусової реалізації майна боржника орган державної виконавчої служби, приватний виконавець не є продавцем такого майна, а виступає замовником електронного аукціону або аукціону за фіксованою ціною.

У ч. 11 ст. 61 зазначається, що у разі якщо від продажу частини майна отримано суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж майна, на яке звернено стягнення, припиняються.

Розділ VII доповнено статтею 62-1 такого змісту.

Стаття 62-1. Виконання рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника

1. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника виконується виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей). Виконавець у день відкриття виконавчого провадження зобов’язаний винести постанову про арешт майна (коштів / електронних грошей) боржника та здійснити заходи щодо внесення відомостей про арешт такого майна (коштів / електронних грошей) до відповідного (відповідних) реєстру (реєстрів) у встановленому законодавством порядку.
2. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, виконується виконавцем шляхом винесення постанови про опис та арешт майна в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У разі знищення майна, що підлягає арешту відповідно до рішення про забезпечення позову, або встановлення факту відсутності такого майна виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

3. Рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти / електронні гроші боржника виконується у порядку, визначеному статтями 48 і 56 цього Закону.
4. Після накладення арешту на майно (кошти / електронні гроші) боржника виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону.
5. Забороняється при виконанні рішення про забезпечення позову вживати заходів щодо стягнення коштів / електронних грошей та/або звернення стягнення на майно боржника, крім накладення арешту.
6. У разі надходження до виконавця судового рішення про скасування заходів забезпечення позову виконавець відновлює виконавче провадження, відкрите на підставі рішення про забезпечення позову, вживає заходів щодо скасування заходів забезпечення позову та закінчує виконавче провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону.

В ч. 2 статті 71 встановлюється, що у разі якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець зобов’язаний винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

У ч. 1 статті 74 передбачається, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Зміни до закону про ринки капіталу та організовані товарні ринки

Ч. 5 статті 35 доповнено нормами про те, що не допускається відчуження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в паперовій формі, належних особі, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі боржників. Не допускається відчуження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, належних особі, відомості про обмеження обігу яких містяться в системі депозитарного обліку цінних паперів. Встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, щодо прав власника таких цінних паперів у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

У статті 136 буде передбачено, що суб’єкти, зазначені у пункті 7 ч. 1 цієї статті, можуть надсилати запит шляхом інформаційної взаємодії у порядку, визначеному Міністерством юстиції України, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Форма та вимоги до змісту такого запиту встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інформація, що становить професійну таємницю (про відкриття та закриття рахунків фізичних осіб), розкривається депозитарними установами органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям без отримання письмового запиту відповідно до статті 9 Закону «Про виконавче провадження».

Прикінцеві та перехідні положення

Передбачається, що новий закон про цифровізацію виконавчого провадження набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім розділу І та пунктів 2–6 розділу ІІ цього Закону, які набирають чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

Відомості про боржників за виконавчими провадженнями, що перебувають на виконанні на дату набрання чинності цим Законом та відкриті до введення в дію статті 9 Закону «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відомості про боржників, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, за виконавчими документами, повернутими стягувачу відповідно до статті 37 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження за якими при повторному їх пред’явленні закінчено з підстав, визначених статтею 39 Закону «Про виконавче провадження», виключаються з Єдиного реєстру боржників у порядку, встановленому Міністерством юстиції.

Відомості про боржників, які є банками та відповідають вимогам, визначеним абзацом 10 ч. 5 статті 9 Закону «Про виконавче провадження», внесені до Єдиного реєстру боржників до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників.

Арешти та заборони відчуження майна, накладені виконавцями на рухоме та/або нерухоме майно відповідно до Закону «Про виконавче провадження» з дня введення в дію статей 8 і 9 Закону «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вважаються припиненими (крім арештів та заборон відчуження майна, накладених виконавцями на рухоме та/або нерухоме майно під час виконання рішень про забезпечення позову) з дати набрання чинності цим Законом.

Арешти та заборони відчуження майна, накладені виконавцями на рухоме та/або нерухоме майно відповідно до Закону «Про виконавче провадження» до введення в дію статей 8 і 9 Закону «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вважаються припиненими (крім арештів та заборон відчуження майна, накладених виконавцями на рухоме та/або нерухоме майно під час виконання рішень про забезпечення позову) через 5 років з дати набрання чинності цим Законом.

У разі зняття відповідних арештів та заборон відчуження майна до завершення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, державна реєстрація припинення таких арештів та/або заборон відчуження майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснюється державним, приватним виконавцем одночасно з винесенням відповідної постанови.

У разі реалізації майна всі арешти, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову) органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем), який здійснив реалізацію майна. На період дії зазначеного пункту державний, приватний виконавець є державним реєстратором/реєстратором відповідно до законодавства.

До запровадження взаємодії Єдиного реєстру боржників з державними електронними базами даних і реєстрами державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, проводять перевірку відомостей про власника майна в Єдиному реєстрі боржників на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції шляхом пошуку та формування довідки.

Банки та інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки, емітенти електронних грошей зобов’язані підключитися до інформаційної взаємодії, передбаченої статтею 48 Закону «Про виконавче провадження», протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом.

До підключення до інформаційної взаємодії, передбаченої статтями 48, 56 Закону «Про виконавче провадження», обмін інформацією здійснюється в паперовій формі.

Кабміну доручається протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим законом забезпечити внесення до відомостей про арешти та заборони відчуження майна, накладені виконавцями на рухоме та/або нерухоме майно під час виконання судових рішень про забезпечення позову, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про накладення обтяження на виконання судового рішення про забезпечення позову.

Національному банку України та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку – протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.