ВП ВС довелося скасувати рішення у справі про залиття квартири після ЄСПЛ, який вказав на обов'язок судів з'ясувати факт завчасного отримання сторонами судових повісток чи копій скарг

Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 квітня 2025 року по справі №757/908/20-ц, цитуючи рішення ЄСПЛ «Батуров проти України» від 14 листопада 2024 року.

У рішенні ЄСПЛ вказав, що на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Історія справи

У січні 2020 року власники квартири звернулися до суду з позовом до власників іншої квартири, які їх «залили». Так, за результатами обстеження комісією ЖЕД «Липкижитлосервіс» складено акти про залиття, в яких причиною залиття вказано технічну несправність сантехнічного обладнання у квартирі відповідачів. Експертна компанія визначила розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, на рівні 200 190 грн. Вартість робіт по  оцінці становила 5 000 грн. Позивачі просили стягнути солідарно з відповідачів відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 205 190 грн та моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Рішенням райсуду 2021 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою апеляційного суду від 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в сумі 205 000 грн.

Ухвалою від 2 вересня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, керуючись тим, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

У грудні 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява одного з відповідачів про перегляд постанови апеляційного суду та ухвали суду касаційної інстанції за виключними обставинами у зв`язку зі встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.

Заявник просив ВП ВС скасувати рішення апеляційного суду та ухвалу Касаційного цивільного суду від 2 вересня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 14 листопада 2024 року у справі «Батуров проти України» (заява № 6057/23), ухвалене за результатами розгляду його заяви.

ВП ВС відкрила провадження, у судові засідання позивачі та їх представники не з`явилися, повістки-повідомлення про виклик в судові засідання позивачам були направлені за двома відомими Суду адресами. Всі повістки були повернуті без вручення з відміткою про відсутність адресатів за вказаними адресами. Інших засобів комунікації позивачі не повідомили.

Рішення ЄСПЛ

Заявник посилався на рішення ЄСПЛ у справі «Батуров проти України», у якому встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ дійшов висновку, що національний суд, розглянувши подану у справі апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

У рішенні «Батуров проти України» ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи.

У рішенні вказано, що на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та у разі потреби зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Загалом ЄСПЛ дійшов висновку, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

Перевіряючи встановлені ЄСПЛ порушення за матеріалами справи, Велика Палата Верховного Суду встановила, що місце проживання жодного з відповідачів не було зареєстроване за адресою, на яку апеляційний суд надсилав судові повістки та процесуальні документи.

Більше того, судові повістки апеляційний суд надсилав обом відповідачам в одному конверті та не звернув уваги на те, що конверт повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також адвокат П. була уповноважена представляти інтереси лише одного з відповідачів, а тому її обізнаність про розгляд справи не може бути підставою стверджувати, що інший відповідач також був про неї обізнаний.

Порушення, констатовані ЄСПЛ у рішенні від 14 листопада 2024 року у справі «Батуров проти України», підтверджені матеріалами справи № 757/908/20-ц.  

З урахуванням наведеного ВП ВС дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, оскільки матеріали справи не містять підтвердження виконання судом апеляційної інстанції вимог статті 361 ЦПК та повідомлення відповідача про розгляд справи, суд також не надав йому можливості висловити свою позицію з приводу доводів апеляційної скарги позивачів.

Щодо ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 2 вересня 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Однією з основних передумов для звернення особи до міжнародної судової установи (зокрема, ЄСПЛ) є вичерпання такою особою всіх національних засобів правового захисту. По суті йдеться про звернення особи до судів усіх інстанцій на національному рівні, найвищим із яких є суд касаційної інстанції. Без звернення до суду касаційної інстанції за захистом своїх прав особа не набуває права на подання заяви до ЄСПЛ.

Тому, якщо ЄСПЛ установить порушення національними судами основоположних прав заявника, передбачених Конвенцією, то за пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК скасуванню підлягатимуть як судові рішення, якими спір вирішено по суті, так і ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження.

Без скасування ухвали суду касаційної інстанції ВП ВС як єдиний повноважний орган на перегляд судових рішень за пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України не має можливості вирішити питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухваленого по суті спору, та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 2 вересня 2022 року підлягає скасуванню.

Отже, ВП ВС вирішила передати справу на новий апеляційний розгляд до апеляційного суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.