Міф про «нульові мікрозайми» під час війни: які нарахування є законними, та чи можна не сплачувати відсотки та штрафи

Після початку повномасштабної війни серед позичальників поширилася думка, що під час воєнного стану можна не сплачувати кредити, а банки та мікрофінансові організації нібито зобов’язані списати не лише штрафи, а й відсотки. Особливо часто такі твердження можна зустріти у соціальних мережах та рекламі окремих юридичних компаній, які обіцяють «повністю позбутися кредиту». Насправді українське законодавство передбачає зовсім інший механізм захисту позичальників.

Воєнний стан не припиняє дію кредитних договорів і не анулює основний борг. Водночас держава запровадила низку обмежень для кредитодавців, які забороняють нараховувати окремі види фінансових санкцій та зобов’язують списати вже нараховані штрафи за прострочення. Саме тому головне питання сьогодні полягає не в тому, чи потрібно повертати кредит, а в тому, які саме платежі МФО можуть вимагати законно, а які підлягають безумовному списанню. Детальніше розбираємо в матеріалі.

Чи списуються відсотки за кредитом під час воєнного стану

Ні Цивільний кодекс України, ні Закон України «Про споживче кредитування» не містять норми, яка б автоматично звільняла позичальника від сплати основної суми кредиту або відсотків лише через запровадження воєнного стану. Відсотки за користування кредитними коштами залишаються платою за користування грошима кредитора, тому вони продовжують нараховуватися відповідно до умов договору, якщо інше не передбачено законом або домовленістю сторін. Іншими словами, сама війна не припиняє кредитних зобов’язань.

Проте законодавець обмежив відповідальність позичальників за прострочення виконання таких зобов’язань. Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а кредитодавець зобов’язаний списати неустойку (штрафи, пеню) та інші платежі, нараховані через прострочення виконання договору починаючи з 24 лютого 2022 року.

Саме ця норма стала підставою для численних помилкових тверджень про нібито повне списання кредитів. Насправді закон говорить лише про звільнення від відповідальності, а не про звільнення від самого боргу. Тобто позичальник має повернути тіло кредиту та законно нараховані відсотки, однак не повинен сплачувати штрафні санкції, які були нараховані за прострочення у період дії спеціальних воєнних правил.

Які нарахування МФО під час воєнного стану є законними, а які – ні

Поширеною помилкою є переконання, що мікрофінансова організація взагалі не має права збільшувати суму боргу після виникнення прострочення. Насправді закон розмежовує відсотки за користування кредитом та відповідальність за порушення умов договору.

Перші є платою за користування позиченими коштами, другі – санкціями за несвоєчасне повернення кредиту. Саме тому правовий режим для них різний. Відносини між позичальником та МФО регулюються, зокрема, Законом України «Про споживче кредитування», який встановлює максимальні межі фінансового навантаження для споживача. Зокрема, відповідно до статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», розмір неустойки за порушення виконання зобов’язань є обмеженим.

Так: пеня за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України;

Відповідно:

• пеня не може бути більшою ніж 15 % суми простроченого платежу;
• загальна сума штрафів і пені за весь час дії договору не може перевищувати 50 % суми кредиту, отриманої позичальником.

Окремі правила діють щодо мікрокредитів. Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавці більше не можуть встановлювати необмежені процентні ставки, які раніше нерідко сягали 3–5 % на день. Законом України №3498-IX від 22 листопада 2023 року до статті 8 Закону «Про споживче кредитування» було введено поняття денної процентної ставки та встановлено її максимальний розмір – не більше 1 % на день. Таким чином, укладення нових договорів із вищою денною ставкою суперечить вимогам законодавства.

Водночас навіть законні відсотки не можуть перетворюватися на приховані штрафні санкції шляхом багаторазового збільшення заборгованості. Саме тому Верховна Рада останніми роками неодноразово посилювала захист споживачів фінансових послуг, встановлюючи чіткі ліміти для мікрофінансових організацій.

Які платежі кредитор зобов’язаний списати під час воєнного стану

Найважливіша гарантія для позичальників закріплена саме у перехідних положеннях Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов’язання. Крім того, закон прямо встановлює обов’язок кредитодавця: списати штрафи, списати пеню, списати інші платежі, які були нараховані саме через прострочення виконання кредитного договору починаючи з 24 лютого 2022 року. Це означає, що якщо у виписці про стан заборгованості позичальник бачить окремими рядками штраф, пеню або інші санкції за несвоєчасну оплату, нараховані після початку повномасштабної війни, він має право вимагати їх виключення із загальної суми боргу. Водночас ця норма не поширюється на тіло кредиту та законні проценти за користування кредитними коштами.

Саме через це багато боржників помилково вважають, що кредитор порушує закон, коли продовжує вимагати повернення основної суми боргу та нарахованих відсотків. Насправді закон забороняє лише фінансові санкції за прострочення, а не саме виконання кредитного договору. Тому перед тим як погоджуватися із сумою, яку вимагає МФО, доцільно уважно перевірити структуру заборгованості.

Як перевірити, чи МФО нарахувала зайві відсотки або штрафи

Якщо сума боргу за кілька місяців збільшилася у декілька разів, це ще не означає, що всі нарахування є законними. Перед тим як погоджуватися із вимогами кредитора або починати переговори про погашення заборгованості, варто перевірити, з чого саме вона складається.

Позичальник має право отримати інформацію про всі складові заборгованості: окремо тіло кредиту, відсотки, комісії, пеню, штрафи та інші платежі. Після цього необхідно перевірити декілька ключових моментів.

По-перше, чи відповідає процентна ставка вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Якщо кредит був оформлений як мікрокредит, денна ставка не повинна перевищувати встановлених законом обмежень.

По-друге, потрібно звернути увагу, чи не продовжувала компанія після 24 лютого 2022 року нараховувати штрафи або пеню за прострочення платежів. Якщо такі платежі присутні у розрахунку, вони можуть підлягати обов’язковому списанню відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

По-третє, варто перевірити, чи не перевищує загальна сума штрафних санкцій максимальні межі, визначені статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування». Не менш важливо з’ясувати, чи не застосовує кредитор так звані «відсотки на штрафи» або «пеню на пеню». Такі схеми іноді використовувалися окремими кредитодавцями для штучного збільшення боргу, однак вони суперечать загальним принципам цивільного законодавства та можуть бути визнані незаконними.

Якщо хоча б один із цих пунктів викликає сумніви треба спочатку вимагати офіційний перерахунок.

Що робити, якщо МФО відмовляється списувати штрафи

Якщо кредитор продовжує вимагати сплату штрафів або пені, нарахованих під час воєнного стану, позичальник має право оскаржити такі дії. Першим кроком повинно стати письмове звернення до самої фінансової компанії. У заяві бажано зазначити: номер кредитного договору, суму заборгованості, яку вимагає МФО, які саме нарахування позичальник вважає незаконними, посилання на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та статтю 21 Закону України «Про споживче кредитування», вимогу провести перерахунок та надати новий розрахунок боргу.

Надсилати таку заяву краще рекомендованим листом або через офіційні канали зв’язку компанії, щоб залишилося підтвердження її отримання. Якщо відповіді немає або кредитор відмовився змінювати розрахунок, наступним кроком може стати звернення до Національного банку України, який є регулятором діяльності банків та небанківських фінансових установ. До скарги варто додати: копію кредитного договору, виписку із розрахунком боргу, копію звернення до МФО, відповідь кредитора (якщо вона була отримана). НБУ має право проводити перевірки діяльності фінансових компаній та застосовувати до них заходи впливу у разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Якщо ж навіть після цього спір не вирішується, остаточну крапку може поставити суд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.