Спори, що виникають із земельних, трудових та сімейних правовідносин — огляд практики КЦС ВС

Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за грудень 2024 року.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, акцентовано, що видозміна, перероблення чи знищення об’єкта нерухомого майна під час перебування в чужому незаконному володінні позбавляє територіальну громаду можливості витребувати таке майно, що вибуло з її володіння, у добросовісного набувача;

– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено, що видача банком банківського вкладу за підробленими документами не свідчить про виконання ним умов укладеного депозитного договору, оскільки недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності не може покладати тягар відповідальності на сумлінного споживача фінансових послуг;

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, звернено увагу, що належною вимогою, яку може заявити міська рада як власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що належним відповідачем за позовом директора навчального закладу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є відповідний відділ освіти, з яким директор такого закладу уклала трудовий договір (контракт);

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, наголошено, що розірвання шлюбу між сторонами не є підставою для скасування усиновлення, оскільки разом з усиновленням позивач набув права та взяв на себе обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у тому ж обсязі, який мають біологічні батьки щодо дітей. Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання;

– у спорах, що виникають із спадковихправовідносин, зазначено, що територіальна громада в разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача або незбереження цього майна має право на отримання лише грошової компенсації;

– у справах окремого провадження зауважено, що існування спору про право щодо участі батька дитини в її матеріальному забезпеченні / утриманніне може з’ясовуватися безвідносно до дій батька дитини, тому має вирішуватися за загальним правилом у межах спору про право у позовному провадженні;

– щодо застосування норм процесуального права вказано, що розгляд судом справи, у якій він є третьою особою, а підставами позову є дії цього суду як органу державної судової влади, без належного з’ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи;

– щодо юрисдикційних питань зазначено, що спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до ПФУ, на роботі в органах Пенсійного фонду і стосуються прийняття на публічну службу, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників вони не перебували на державній службі та ПФУ і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.