Три проценти річних, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, є законодавчо встановленим мінімумом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання. Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що цей розмір не підлягає зменшенню судом, якщо інший не передбачено договором або законом.
Таку правову позицію сформовано у постанові ВП ВС від 2 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25).
Суть справи
Між комунальним підприємством і товариством було укладено договір на виконання робіт та надання послуг. Унаслідок несвоєчасної оплати з боку КП виникла заборгованість, яку суд згодом стягнув на користь ТОВ. Борг був погашений частинами до 2 квітня 2024 року. Після цього позивач звернувся з вимогою стягнути додатково інфляційні втрати та три проценти річних.
Суди попередніх інстанцій з урахуванням тривалого періоду нарахування, повного погашення боргу та фінансового стану боржника зменшили суму процентів річних. Водночас частину позову було відхилено через нібито сплив строку позовної давності.
Позиція Великої Палати ВС
Під час касаційного розгляду справи Велика Палата ВС звернула увагу, що під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, що впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Враховуючи відповідні законодавчі зміни, Велика Палата ВС дійшла висновку, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року – на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року – на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Отже, оскільки в цій справі станом на 2 квітня 2020 року позовна давність не спливла, то звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, нарахованих за період із 2 квітня 2017 року по 1 квітня 2024 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.
Також Велика Палата ВС визначила, що з огляду на правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд під час визначення розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), – це законодавчо встановлений і мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов’язання боржником, який не підлягає зменшенню судом.
Отже, три проценти річних не підлягали зменшенню судами, тому позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.