Чи сплачує замовник 10% вартості обладнання без завершених робіт – позиція Верховного Суду

Верховний Суд постановою від 15 грудня 2025 року підтримав рішення Східного апеляційного господарського суду щодо спору за договором підряду, відмовивши у стягненні 10% вартості обладнання з замовника.

Суди попередніх інстанцій

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 922/3849/24 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2025 року про задоволення позову про стягнення заборгованості за договором підряду. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивачем не було виконано свого зустрічного зобов'язання у розумінні ст. 538 ЦК України з введення обладнання і устаткування в експлуатацію, що унеможливлює його використання в господарській діяльності замовника, та, як наслідок, замовник не мав правових підстав виконання свого обов`язку з оплати 10 % вартості такого обладнання. Введення спірних 14 об'єктів обладнання в експлуатацію та можливість використання цього обладнання замовником напряму впливає та залежить від отримання підрядником сертифікатів, тому підрядник набуває право отримати доплату в розмірі 10% вартості такого обладнання саме після виконання повного комплексу зобов`язань за договором, проведення будівельно-монтажних робіт та введення об`єктів в експлуатацію, що оформлюються лише після видачі сертифіката завершення робіт та після видачі сертифіката прийняття в експлуатацію. Крім того, укладений між сторонами договір фінансувався саме за рахунок отриманих від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (далі - МБРР) кредитних коштів, а не за рахунок власних коштів замовника. Водночас доказів на підтвердження погодження досягнення з МБРР згоди щодо виділення додаткових коштів для виконання умов договору за спірні 14 об`єктів обладнання, яке фактично не було введено в експлуатацію підрядником, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано. У зв`язку із закінченням фінансування договору з боку МБРР, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобов`язання відповідача перед позивачем мають бути включені як бюджетні зобов`язання. Проведення відповідного додаткового фінансування для відповідача не передбачено ані державною, ані за міжнародною програмою.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 15 грудня 2025 року підтримав правову позицію суду апеляційної інстанції, зазначивши, що оскільки за умовами укладеного між сторонами договору не передбачено можливість виникнення у замовника зобов′язань з оплати 10 % вартості обладнання у випадку відсутності сертифіката завершення робіт та сертифіката прийняття в експлуатацію та у нього не виникло правових підстав для виконання свого обов′язку з оплати 10 % вартості поставленого обладнання та устаткування, а у позивача відсутній обов′язок проводити будівельно-монтажні роботи, на об′єктах, по яких сторонами скорочено обсяг робіт, в цьому випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов′язання вчинити дії (внести зміни до договору).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.