Електронний кабінет для банкрутів та відокремлені судові провадження: нові позиції Верховного Суду

27 лютого 2026 року Верховний Суд опублікував нову редакцію постійно оновлюваного огляду судової практики Касаційного господарського суду щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України. Рішення 2025 року, включені до огляду, суттєво змінюють практику доказування, виконання судових рішень та взаємодії з електронними реєстрами. Верховний Суд підкреслив, що огляд допоможе суддям, адвокатам та бізнесу мінімізувати ризики та ефективно використовувати нові процесуальні інструменти.

Сьогодні «Судово-юридична газета» розгляне нові правові позиції, яким доповнено огляд судової практики.

Статус банкрута не звільняє юридичну особу від обов’язку зареєструвати електронний кабінет у «Електронному суді»

В ухвалі від 29 вересня 2025 року у справі № 911/899/22 КГС ВС підтвердив, що  визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не звільняє її від обов’язку зареєструвати електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Верховний Суд вказав, що частина 6 статті 6 ГПК України встановлює обов’язок для всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронний кабінет, без винятків для банкрутів, ліквідованих підприємств чи юридичних осіб, щодо яких відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому, наявність електронного кабінету в арбітражного керуючого не замінює обов’язку банкрута зареєструвати власний кабінет.

Розмежування непозовного та позовного провадження у справах про банкрутство

У постанові від 08 вересня 2025 року № 908/54/23 КГС ВС прийшов до висновку, що процесуальні наслідки, передбачені ст. 36 ГПК України, зокрема заборона судді повторно брати участь у розгляді справи після скасування його рішення, не поширюються на відокремлені позовні провадження, навіть якщо саме рішення було скасоване в рамках непозовного провадження у тій самій справі про банкрутство.

У межах єдиної справи про банкрутство співіснують два види провадження:

• Непозовне провадження — внутрішні питання процедури банкрутства, такі як розпорядження майном, затвердження плану санації, визнання вимог кредиторів тощо, розглядаються у спрощеному порядку.
• Відокремлене позовне провадження — спори майнового чи іншого характеру за участю боржника, такі як стягнення заборгованості, визнання правочинів недійсними тощо, розглядаються за загальними правилами позовного провадження.

Ці два види провадження мають різну природу, різні предмети розгляду та суб’єктний склад. Тому якщо рішення, ухвалене у відокремленому позовному провадженні, скасовано в рамках непозовного провадження у тій самій справі про банкрутство, це не перешкоджає тому самому судді повторно розглядати цей самий позовний спір після направлення справи на новий розгляд.

ШІ не може замінити суддю та не може бути джерелом доказів у справі

У постанові від 08 липня 2025 року № 925/496/24 ВС сформулював важливу позицію щодо використання ШІ у сфері правосуддя. Так, технології можуть бути лише допоміжним інструментом, але не замінюють суддю, не беруть участі в ухваленні рішень і не можуть бути визнані джерелом доказів у цивільному провадженні.

Штучний інтелект може бути корисним для пошуку та аналізу нормативної бази, систематизації матеріалів справи, підготовки проєктів процесуальних документів, прогнозування строків розгляду, допомоги в управлінні провадженням.

Відповіді, згенеровані штучним інтелектом, не визнаються джерелом достовірної науково доведеної інформації. Відхилення судом клопотання про дослідження таких відповідей як доказу є правомірним, оскільки вони не відповідають критеріям допустимості та достовірності доказів, передбаченим ГПК України.

Документи російською мовою без належного перекладу на українську не є допустимими доказами у цивільному провадженні

У постанові від 12 березня 2025 року у справі № 910/20940/21 КГС ВС дійшов висновку, що документи, викладені недержавною мовою (зокрема російською), без належного перекладу українською мовою та нотаріального засвідчення вірності перекладу, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у цивільному процесі. Частини 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України встановлюють вимоги до письмових доказів: вони подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо документ викладений недержавною мовою, обов’язково додається переклад українською мовою, засвідчений у встановленому порядку. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідчена відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Вимога нотаріального засвідчення перекладу зберігається навіть у випадках, коли документ подається в електронному вигляді. Верховний Суд наголосив, що переклад українською мовою та його нотаріальне засвідчення — це не формальність, а обов’язкова умова реалізації права на справедливий суд та забезпечення верховенства державної мови.

Позивач не має права на компенсацію витрат на правничу допомогу при закритті провадження за відсутності предмета спору

У постанові від 20 березня 2025 року № 910/10548/24 ВС зазначив, що при закритті провадження у справі або залишенні позову без розгляду позивач не має права вимагати компенсації витрат на професійну правничу допомогу, навіть якщо провадження закрито через відсутність предмета спору.

Розподіл судових витрат при закритті провадження або залишенні позову без розгляду регулюється ст. 130 ГПК України. Частина 5 ст. 130 ГПК надає право на компенсацію витрат виключно відповідачу — і лише у разі необґрунтованих дій позивача, які призвели до закриття провадження. Наприклад, при поданні позову за відсутності предмета спору або зверненні з позовом, що не підлягає розгляду в такому порядку. Закон не передбачає аналогічного права для позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у таких випадках.

Яка відмінність між розглядом справи по суті та стадіями ухвалення судового рішення?

У господарському процесі розгляд справи по суті та стадії ухвалення і проголошення судового рішення є різними етапами провадження — постанова КГС ВС від 25 вересня 2025 року у справі № 913/182/20.

Відповідно до статті 219 ГПК України, після завершення судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомляє час його проголошення в тому ж засіданні. У виняткових випадках, з огляду на складність справи, ухвалення та проголошення рішення може бути відкладене, але не більш як на десять днів із моменту переходу до цієї стадії.

Розгляд справи по суті охоплює дослідження доказів, заслуховування пояснень сторін, виступи в дебатах і є ключовим етапом, на якому реалізуються принципи змагальності та рівності учасників процесу. Саме на цьому етапі формується фактична та правова основа майбутнього рішення.

Проголошення судового рішення є лише процесуальною формою доведення ухваленого рішення до відома учасників справи.

Таким чином, розгляд справи по суті та стадії ухвалення і проголошення рішення мають різну процесуальну природу: перший етап спрямований на встановлення обставин і правової позиції, другий — на формальне завершення розгляду та повідомлення його результатів сторонам.

Поява доказу лише після ухвалення рішення суду першої інстанції не є винятковою обставиною для його прийняття в апеляції

У постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 906/127/24 Верховний Суд зазначив, що  факт появи доказу вже після ухвалення рішення суду першої інстанції не є винятковою обставиною, яка дозволяє апеляційному суду прийняти цей доказ.

Частина 3 ст. 269 ГПК України допускає прийняття доказів, не поданих до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках, коли учасник справи доведе об’єктивну неможливість їх подання з причин, що від нього не залежали. Сам факт, що доказ з’явився після ухвалення рішення першої інстанції, не є винятковою обставиною і не звільняє від обов’язку довести об’єктивну неможливість подання доказу раніше.

Тобто, відсутність доказу на момент ухвалення рішення суду першої інстанції виключає можливість його прийняття апеляційним судом незалежно від причин неподання.

В наступному матеріалі «Судово-юридична газета» продовжить аналіз важливих правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм ГПК. Розглянемо нові критерії балансу інтересів у питаннях відстрочення виконання рішень, тонкощі визначення юрисдикції, та  нюанси забезпечення позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.