Справа Simoncini v. San Marino: ЄСПЛ визнав, що зворотна дія закону при звільненні судді порушує Конвенцію

19 лютого 2026 року ЄСПЛ визнав, що маленька республіка Сан-Марино, яка відома своєю давньою конституцією та унікальною політичною системою, порушила фундаментальні права судді Массіміліано Сімончіні. Ретроспективне законодавство, яке скасувало його призначення на посаду судді першої інстанції, Суд назвав несумісним з принципами справедливого суду (стаття 6 §1 Європейської конвенції з прав людини) та повагою до приватного життя (стаття 8).

Массіміліано Сімончіні, громадянин Сан-Марино, у 2019 році був призначений на посаду судді першої інстанції в системі звичайних судів (Commissario della Legge). Призначення відбулося рішенням Пленарної сесії Судової ради (Consiglio Giudiziario Plenario, CGP), але згодом було оскаржене двома іншими кандидатами, які стверджували, що склад CGP був незаконним через включення судді, який ще не пройшов випробувальний термін.

У 2020 році, поки справа X і Y тривала, парламент Сан-Марино прийняв новий закон (Qualified Law no. 1/2020). Цей закон ретроактивно (тобто заднім числом) змінив тлумачення старого закону про CGP. Він уточнив, що в CGP можуть входити тільки "підтверджені" судді (ті, хто пройшов випробувальний термін). Через це новий склад CGP сам скасував призначення Сімончіні (і ще кількох суддів), посилаючись на "помилку" в минулому складі. Сімончіні повернули на нижчу посаду.

Він оскаржив це скасування в адміністративному суді Сан-Марино, але програв. Судді сказали, що новий закон законний, і призначення було недійсним спочатку. Сімончіні поскаржився до ЄСПЛ на несправедливий процес (стаття 6 Конвенції) і втручання в приватне життя (стаття 8).

Цікаво, що суперечки щодо складу CGP почалися ще в 2018 році, коли різні інтерпретації закону призводили до дебатів у Раді. У 2020 році Комісар Ради Європи з прав людини закликав Сан-Марино утриматися від дій, які загрожують незалежності суддівства, а GRECO (Група держав проти корупції) виявила недоліки в системі, що призвело до реформ у 2021 році. Ці події відображають ширші проблеми в судовій системі Сан-Марино, де політичний компонент у CGP (включаючи міністра юстиції та парламентаріїв) часто переважав над суддівським.

ЄСПЛ одноголосно визнав порушення Конвенції з кількох ключових аспектів.

Суд послідовно наголосив на своєму усталений практиці: законодавець не може втручатися в судовий процес з метою вплинути на його результат, якщо немає переконливих підстав загального інтересу.

У справі Simoncini v. San Marino Суд  у своєму рішенні   виділив   такі ключові аспекти порушень:

•  Втручання у правосуддя: ЄСПЛ наголосив, що втручання парламенту у вигляді закону із зворотною силою відбулося саме в той час, коли в адміністративному суді вже розглядалася скарга на процедуру призначення Сімончіні. Це було сприйнято як спроба вплинути на результат судового розгляду, що є грубим порушенням принципу верховенства права.

•  Позбавлення шансу на захист: Завдяки новому закону держава фактично «виграла» суперечку ще до того, як суд встиг її розглянути. Це зробило неможливим захист прав пана Сімончіні в суді, адже судді були змушені застосовувати нові, невигідні для нього правила. Суд назвав це порушенням принципу «рівності сторін».

•  Відсутність «нагальної потреби»: Суд не знайшов жодних «переконливих причин загального інтересу», які б виправдовували застосування закону заднім числом. Технічні питання щодо складу ради не були настільки критичними, щоб ламати кар'єру конкретної людини, особливо враховуючи, що жоден із громадян, чиї справи слухав Сімончіні, не оскаржував його повноважень.

•  Принцип незмінюваності суддів: ЄСПЛ підкреслив, що держава проігнорувала фундаментальний принцип незалежності судової влади — незмінюваність суддів під час строку їхніх повноважень.

Суд підкреслив: навіть якщо тлумачення парламенту було «правильнішим», це не виправдовує ретроспективне скасування вже реалізованих правових наслідків без надзвичайних обставин. Таким чином було порушено принцип рівності сторін та зроблено неможливим виграш справи заявником в адміністративних судах.

Окремо ЄСПЛ розглянув скаргу за статтею 8, яка захищає приватне життя. Застосовуючи «підхід на основі наслідків», ЄСПЛ визнав, що анулювання призначення мало "серйозні кумулятивні ефекти" на приватне життя Сімончіні. Серед них: значне зниження зарплати (майже вдвічі, з різницею близько 3000 євро на місяць), що вплинуло на добробут сім'ї з чотирма дітьми; обмеження кар'єрних можливостей (виключення з Судової ради та конкурсів на керівні посади); шкода професійній репутації в маленькій країні з лише 30 магістратами (п. 144-152). "Наслідки були достатньо серйозними, щоб вплинути на приватне життя значною мірою", – наголосив Суд (п. 152).

Суд дійшов висновку, що втручання не було «законним» і не мало «релевантних та достатніх підстав», оскільки не балансувало інтереси Сімончіні з громадським інтересом (п. 179).

В підсумку, Сан-Марино зобов'язане виплатити Сімончіні 150 000 євро за матеріальну та моральну шкоду, плюс 10 000 євро за судові витрати (п. 186-192).

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.