Стратегічні та геополітичні наслідки російсько-української війни

18:50, 28 червня 2022
Розпочата Путіним агресивна війна проти незалежної держави Україна вже призвела до стратегічної поразки РФ на воєнному фронті, при цьому є каталізатором розвалу її економіки
Стратегічні та геополітичні наслідки російсько-української війни
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В.О. Коверзнев
доктор юридичних наук, професор, старший науковий співробітник Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», м. Київ

24 лютого 2022 року РФ розпочала агресивну війну проти українського народу, маючи на меті його фізичне знищення. Терористичні війська РФ використовують тактику «випаленої землі»; здійснюючи цілодобові артилерійські та ракетні обстріли і авіаційні бомбардування вони методично знищують житлові квартали і населенні пункти, а також цивільну інфраструктуру – залишаючи українські міста без постачання газу, електроенергії та води, й тим самим створюють передумови для гуманітарної катастрофи в цілих регіонах нашої країни.

Намагаючись зберегти своє життя, мільйони громадян України вимушено покинули свої домівки та переїхали на тимчасове проживання в західні регіони або за кордон. Значна кількість українських переселенців мають намір отримати в країнах Європейського Союзу, Великої Британії та Канаді статус біженця, а тому вже ніколи не повернуться на Батьківщину. 

Втім, стратегічний задум Президента РФ Володимира Путіна захопити всю Україну протягом 72 годин потерпів поразки, внаслідок розгрому російських військ на Сумському, Чернігівському та Київському напрямках. Зазначене змусило Путіна змінити свій план і ухвалити наприкінці березня цього року рішення про відмову від захоплення України в цілому та концентрацію зусиль виключно на окупації її південно-східних регіонів. Після цього відбулося поспішний відступ і відведення російських військ від підступів до зазначених вище міст, їх перегрупування та перекидання на схід і південь України.

Вже майже два місяці російські війська намагаються вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. На цьому напрямку вони мають певний оперативно-тактичний успіх, оскільки здійснюють повільне просування вперед і поступову окупацію нових українських територій.

Як відомо, воєнний успіх армії будь-якої держави нерозривно пов'язаний із станом її економіки. Слід констатувати, що в цьому аспекті ситуація для Росії не є райдужною виходячи з наступного.

Розв’язання агресивної війни проти України стало підставою для введення щодо РФ нищівних економічних санкції з боку найбільших економік світу, серед яких: США, Канада, Велика Британія, Японія, Німеччина, Франція. І хоча введені санкції, які пов’язані з обмеженням здійснення валютно-фінансових операцій, забороною експорту до РФ високотехнологічної продукції, робіт і послуг, ще не запрацювали на повну силу, слід відмітити, що станом на кінець травня економіка Росії вже має суттєві проблеми, які з часом будуть тільки поглиблюватися.

Так, за офіційними даними податкової служби РФ, за квітень 2022 року до державного бюджету поступило 191 млрд руб, що понад в 2 рази менше ніж за квітень 2021 року (441 млрд руб.). Зазначене свідчить про зниження економічної активності суб’єктів господарської діяльності РФ більше ніж у два рази.

Крім того, наразі відбувається ревальвація (укріплення) російського рубля по відношенню до американського долара (до війни – 69 руб. за 1 дол. США, зараз – 56 руб за 1 дол. США) на фоні стрімкого зростання цін. Це свідчить не про покращення економічного становища, як на нещодавній зустрічі заявили президенти Путін і Лукашенко, а навпаки – про початок в РФ нетипової економічної кризи, викликаної застосуванням іноземних економічних санкцій. Таку ситуацію можна пояснити тим, що через експорт російського газу і нафти відбувається надходження іноземної валюти, яка при цьому не має попиту на валютному ринку РФ через значне обмеження імпорту товарів, робіт і послуг. У свою чергу, скорочення імпорту призводить до дефіциту товарів, робіт і послуг і, як наслідок цього, – до значного росту їх ціни на внутрішньому ринку РФ. Відсутність якісного імпорту та виникнення товарного дефіциту тягне за собою збільшення цін на продукцію російських товаровиробників, які, з одного боку, не здатні задовольнити наявний попит на продукцію, товари і послуги, а з іншого – не маючи реальної економічної конкуренції з боку всесвітньо відомих товаровиробників, які покинули російський ринок, отримують можливість свавільного підвищення цін на власну продукцію, роботи та послуги не переймаючись за їхню якість. Тому вже в найближчій перспективі можна передбачити, що, наприклад, автомобіль марки «Москвич», про відновлення виробництва якого заявив мер м. Москви, буде коштувати як «Мерседес» бізнес класу.

На цьому тижні глава Центрального банку РФ Ельвіра Набіуліна, на зустрічі з керівниками банківських установ, повідомила, що в найближчі часи банківський сектор повинен готуватися до проблем в економіці, які мають стратегічний характер.

Якщо рахувати, що понад 60 % російських виробників продукції використовують у виробничому циклі імпортне обладнання, комплектуючи деталі та сировину, можна стверджувати, що після закінчення ресурсу цього обладнання, а також наявних запасів імпортних комплектуючих деталей і сировини, 60 % виробничого потенціалу РФ зупиніться. І це реально може статися вже до кінця року, оскільки РФ не володіє технологічним ресурсом для здійснення повного імпортозаміщення.

Необхідно мати на увазі й те, що більшість європейських країн заявили про намір повної відмови від російської нафти і газу вже до кінця 2022 року, що призведе до зменшення валютних надходжень до державного бюджету РФ від експорту углеводородів приблизно на 1 млрд доларів США на місяць (понад 360 млрд доларів на рік).

Отже, початок 2023 року буде характеризуватися значним зменшенням надходжень до бюджету РФ як валютних платіжних засобів від експорту сировини, так і національної валюти – через масову зупинку російських підприємств. Припинення виробництва і валютних надходжень призведе до товарного дефіциту, подальшого зростання рівня цін, стрімкого зростання рівня безробіття, неможливості виконання соціальних зобов’язань держави перед малозабезпеченими верствами населенням РФ і масових незадоволень – на фоні інформації про величезні втрати військовослужбовців від ведення розв’язаної Путіним агресивної війни, мета якої незрозуміла жодному росіянину.

Брак бюджетних коштів зумовить нездатність належного фінансування дотаційних регіонів РФ, які, будучи незадоволені діями центру, можуть розпочати роботу по виходу зі складу РФ, оскільки більшість регіонів РФ не пов’язані спільною історією, мають різні звичаї, а їхнє населення використовує різні мови та мають різну релігійну приналежність.

Водночас, запровадження Урядом США військової допомоги Україні дозволить здійснити швидке переозброєння національних Збройних Сил сучасними зразками військової техніки та відповідну фахову перепідготовку військовослужбовців, яке, по оцінки воєнних експертів, буде завершено вже до кінця липня цього року; після цього ЗСУ отримують можливість перейти в рішучий контрнаступ на півдні та сході України та витиснути ворога з української землі.

Висновок: розпочата Путіним агресивна війна проти незалежної держави Україна вже призвела до стратегічної поразки РФ на воєнному фронті, при цьому є каталізатором розвалу її економіки.

В середній перспективі РФ очікує крах на геополітичному рівні, розпад на декілька дрібних утворень, або економічний занепад і перехід до групи країн третього світу, які не мають впливу на світові політичні та економічні процеси, а їх населення перебуває за межею бідності.           

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус обмежено придатних скасують: як це вплине на мобілізацію
Telegram канал Sud.ua
Статус обмежено придатних скасують: як це вплине на мобілізацію
Сьогодні день народження святкують
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва