Верховний Суд висловився щодо відсутності обов’язку суду розглядати скарги на дії дізнавача на стадії розгляду справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду висловився щодо відсутності обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача або прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження. Відповідну правову позицію викладено у постанові у справі № 941/1790/20.

Колегія суддів наголосила: у КПК не передбачено обов’язку суду розглядати скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача і прокурора на стадії судового розгляду кримінального провадження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Суть справи

Відповідну правову позицію сформульовано під час касаційного провадження за скаргами захисника та засудженого прокурора, якого апеляційний суд визнав винуватим за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. За матеріалами справи, прокурор отримав 5 000 гривень за обіцянку ініціювати перед судом призначення більш м’якого покарання іншій особі.

Сторона захисту стверджувала про численні порушення кримінального процесу: зокрема, про неправильну підслідність, недопустимість доказів через порушення порядку проведення обшуку, безпідставне застосування запобіжного заходу та порушення права на подачу скарг до слідчого судді. Також вказувалося на відсутність належної оцінки доказів, недопит свідків та неповноту судового розгляду.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд відхилив ці доводи, наголосивши, що:

досудове розслідування проводилося в межах повноважень органу досудового розслідування, визначених КПК;

не було порушень при поданні клопотань про запобіжні заходи та обшуки;

скарги на дії дізнавача або прокурора, подані після початку стадії судового розгляду, не підлягають розгляду судом відповідної інстанції, оскільки КПК не містить положень, які б надавали суду такі повноваження;

сторона захисту мала можливість реалізувати процесуальні права, у тому числі брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції;

обшук службового кабінету прокурора не потребував дозволу слідчого судді, а його проведення було підтверджене додатково — post factum — ухвалою слідчого судді

Верховний Суд дійшов висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судами попередніх інстанцій не допущено, а вирок апеляційного суду відповідає положенням ст. 370 і 420 КПК України. Відтак касаційні скарги захисника та засудженого залишено без задоволення, а вирок — без змін.

Детально ознайомитись зі справою № 941/1790/20 можна за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.