Просто «намалювати сквер» у документах недостатньо: Верховний Суд у спорі ТОВ та Одеської міськради
Верховний Суд роз’яснив, що розміщення об’єктів соціальної інфраструктури відповідно до детального плану території на землях комунальної власності за кошти місцевого бюджету можливе лише за умови належного формування земельної ділянки.
Відповідну правову позицію Суд висловив у постанові у справі № 420/23131/23, розглянувши касаційну скаргу Одеської міської ради.
Деталі справи
ТОВ є власником виробничо-складських будівель загальною площею 718,2 кв. м, розташованих у м. Одеса, на земельній ділянці площею 0,7563 га, яка перебуває у фактичному користуванні позивача з моменту набуття права власності на нерухомість у 2017 році. Містобудівна документація (Генеральний план м. Одеси, план зонування, детальний план території) визначає цільове призначення цієї ділянки як землі багатоквартирної житлової та громадської забудови. Одеська міська рада рішенням від 16 вересня 2020 року, включила до переліку скверів територію, яка частково накладається на земельну ділянку позивача. На підставі технічної документації з інвентаризації земель у 2022 році здійснено державну реєстрацію цієї ділянки як земель рекреаційного призначення. Позивач стверджував, що такі дії ради призводять до вилучення частини його земельної ділянки без зміни цільового призначення, порушуючи його права на користування.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, яким чином оскаржувані рішення Одеської міської ради, створюють для нього юридичні наслідки та порушують його права та інтереси.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення окружного адміністративного суду, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що містобудівною документацією визначено цільове призначення земельної ділянки у м. Одеса, як землі багатоквартирної житлової та громадської забудови (поверховість від 4-х до 10-ти поверхів). Одеська міська рада в порушення вимог статті 20 Земельного кодексу України прийняла рішення щодо формування скверу, якій має розташовуватися на землях рекреаційного призначення, на земельній ділянці, цільове призначення якої містобудівною документацією визначено як землі багатоквартирної житлової та громадської забудови, без зміни цільового призначення.
Рішення Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Верховний Суд дійшов висновку, що для розташування відповідно до детального плану території об’єктів соціальної інфраструктури, на землях комунальної власності за кошти місцевого бюджету, обов’язковим є формування такої земельної ділянки.
Оскільки містобудівною документацією, а саме: генеральним планом міста Одеси, планом зонування та детальним планом території, на території змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови м. Одеса не передбачалось утворення скверу, зокрема, за рахунок формування нових земельних ділянок, відсутні підстави для процедури формування земельної ділянки під сквер.
Процеси формування земельних ділянок через розробку проєкту землеустрою та за допомогою технічної документації щодо інвентаризації земель мають відмінні цілі, правові підстави та процедури.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється для створення нової земельної ділянки та зміни її цільового призначення. Він спрямований на конкретні потреби землекористувача, такі як надання ділянки у власність, оренду, продаж чи зміну її функцій. Проект формується на основі заяви землекористувача і дозволу від місцевих органів влади.
Технічна документація щодо інвентаризації земель розробляється для уточнення існуючих меж, виявлення неефективно або неправильно використовуваних земель, а також для актуалізації інформації про всі земельні ділянки в межах певної території. Основною метою є систематизація і впорядкування земельної інформації, що покращує контроль за використанням земель та підвищує інвестиційну привабливість громади.
Проєкт землеустрою ініціюється зацікавленою особою, яка має намір отримати право на земельну ділянку або змінити її цільове призначення. Інвентаризація земель проводиться за ініціативою органів місцевого самоврядування або інших уповноважених органів для загального впорядкування земельних ресурсів на території громади. Проект землеустрою передбачає розробку індивідуальної документації для кожної земельної ділянки з детальним обґрунтуванням її меж, площі та цільового призначення. Технічна документація щодо інвентаризації охоплює всі землі певної території, не передбачає розробки окремого проєкту для кожної ділянки, але надає комплексну інформацію про стан і використання земель.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки у разі створення нової земельної ділянки із земель комунальної власності та зміни її статусу має складатися проект землеустрою, рішення міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності загального користування рекреаційного призначення щодо розташування на неї скверу не відповідає цілям та правовим підставам, прийнято в порушення вимог закону, що є підставою для його скасування.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
