Спричинив ДТП – отримав зауваження: чому суд у Калуші звільнив водія від відповідальності

Суд у Калуші встановив вину водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Порушення полягало у недотриманні Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення двох автомобілів у межах міста. Враховуючи обставини ДТП та особу правопорушника, суд застосував статтю 22 КУпАП. Водія звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення. Провадження у справі закрито з оголошенням усного зауваження.

Вина є, але штрафу немає

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області розглянув справу №345/73/26 про притягнення водія-пенсіонера до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП – порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 3 січня 2026 року у місті Калуш на вулиці Майдан Шептицького. Водій автомобіля «ВАЗ 21154» рухався лівою смугою дороги в напрямку вулиці Євшана. У певний момент пенсіонер розпочав маневр перестроювання на праву смугу. Саме в цю мить відбулося зіткнення з автомобілем «Сітроєн Джампер», що рухався в попутному напрямку по правій смузі. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Хоча ці пошкодження були незначними, сам факт їх наявності утворював об’єктивну сторону правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Водій-пенсіонер своєї вини не визнав. У судовому засіданні він пояснив, що попередньо зупинився та мав намір заїхати на автостоянку. За його словами, він завчасно увімкнув правий покажчик повороту та почав маневр заїзду. У цей момент, як стверджував водій «ВАЗ 21154», автомобіль «Сітроєн Джампер» здійснював обгін із правого боку на території стоянки, не врахувавши перешкоду попереду, внаслідок чого й сталося зіткнення.

Таким чином, водій «ВАЗ 21154» фактично покладав відповідальність за подію на іншого учасника руху. Свою позицію пенсіонер намагався підкріпити посиланням на відсутність претензій з боку іншого учасника ДТП, незначний характер пошкоджень, свій похилий вік, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності та складне матеріальне становище.

Однак суд не обмежився усними поясненнями сторін. У матеріалах справи містився протокол про адміністративне правопорушення від 3 січня 2026 року, схема наслідків ДТП, письмові пояснення іншого водія та відеодоказ, який було безпосередньо досліджено у судовому засіданні.

У письмових поясненнях водій «Сітроєн Джампер» зазначив, що рухався в напрямку вулиці Євшана та почав випереджати авто, яким керував пенсіонер, їдучи у попутному напрямку. За його словами, водій «ВАЗ 21154» із лівої смуги раптово почав перестроювання в праву смугу, на якій уже знаходився «Сітроєн Джампер», що й призвело до зіткнення. Ці пояснення були підтверджені відеозаписом, переглянутим під час судового засідання.

Саме відеодоказ став вирішальним елементом доказової бази. Він дозволив об’єктивно встановити послідовність дій водіїв та просторове розташування транспортних засобів у момент маневру. Суд дійшов висновку, що водій «ВАЗ 21154», навіть увімкнувши покажчик повороту, не переконався в безпечності маневру та не надав перевагу транспортному засобу, який уже рухався тією смугою.

Відповідно до пункту 10.3 Правил дорожнього руху України, у разі перестроювання водій зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Факт увімкнення сигналу повороту не звільняє водія від обов’язку переконатися в безпечності маневру. Сигнал лише інформує інших учасників руху про намір, але не створює переваги.

Оцінюючи сукупність доказів, суд визнав їх належними та допустимими. Всі докази були зібрані в порядку, встановленому КУпАП, логічно узгоджувалися між собою та безпосередньо підтверджували порушення вимог ПДР саме з боку водія «ВАЗ 21154». Таким чином, об’єктивна сторона правопорушення була доведена, а причинно-наслідковий зв’язок між порушенням та наслідками у вигляді механічних пошкоджень – встановлений.

Малозначність – межа між виною і гуманністю

Попри встановлення складу адміністративного правопорушення, суд не обмежився формальним застосуванням санкції. Розглядаючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд керувався статтею 33 КУпАП, яка зобов’язує враховувати характер правопорушення, особу порушника та його майновий стан.

На переконання суду, дії водія «ВАЗ 21154» перебували у причинному зв’язку з ДТП. Тобто звільнення від відповідальності не означало виправдання чи заперечення вини. Пенсіонера було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Проаналізувавши всі обставини, суд також врахував особу правопорушника та реальні наслідки події.

Жодних обставин, що обтяжують відповідальність, встановлено не було. ДТП не призвела до тілесних ушкоджень, пошкодження транспортних засобів були незначними, конфлікту між учасниками не виникло, претензії відсутні. Водій раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, перебуває у скрутному матеріальному становищі.

У цьому контексті суд звернувся до положень статті 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності у разі малозначності правопорушення з обмеженням усним зауваженням. Законодавство не містить чіткого визначення малозначності, тому її встановлення є оціночним і залежить від конкретних обставин справи. Саме тому суд врахував узагальнення практики ВС, відповідно до якої малозначним може визнаватися діяння, що формально містить склад правопорушення, але не завдало або не здатне завдати значної шкоди суспільним чи державним інтересам.

У даній справі правопорушення мало формальний склад: було порушення ПДР, був наслідок у вигляді пошкодження майна, була вина у формі необережності. Проте суспільна небезпека діяння виявилася мінімальною. Фактично йшлося про типовий міський інцидент без тяжких наслідків. У конкретній ситуації ДТП не спричинила травм, пошкодження були механічними та незначними, конфлікту між учасниками фактично не виникало.

Проаналізувавши матеріали справи, суд постановив: визнати водія винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП, та згідно зі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності й закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням. Таким чином, суд засвідчив, що встановлення складу правопорушення не завжди автоматично означає накладення штрафу чи іншого стягнення –  важливою є індивідуалізація реагування держави.

Суд у Калуші розмежував поняття вини і покарання. Вина була доведена й офіційно констатована. Проте каральний елемент – мінімізований, з огляду на індивідуальні характеристики правопорушника та незначність наслідків ДТП. Усне зауваження виступає своєрідним сигналом: порушення зафіксоване, але держава не вважає за необхідне застосовувати суворі санкції, оскільки суспільна небезпека – мінімальна. Водночас сам факт судового розгляду, встановлення вини та можливість оскарження постанови до апеляційного суду забезпечують процесуальні гарантії та публічність рішення.

Проте такий підхід до застосування статті 22 КУпАП може викликати питання щодо єдності судової практики. За подібних обставин в інших регіонах водії нерідко отримують штрафи без визнання правопорушення малозначним. Відсутність чітких критеріїв малозначності залишає значний простір для суддівського розсуду. Це не є порушенням закону, але створює ризик нерівномірності правових підходів.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.