Звільнення з військової служби за рішенням суду: Рада включила законопроєкт в порядок денний сесії
Законопроєкт 13345 про внесення зміни до ч. 4 статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду включено в порядок денний п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Проєктом акту пропонується внести зміни до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:
(Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: (…) 2) під час дії воєнного стану:)
щодо уточнення підстав звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, а саме доповнити новим пунктом «и» такого змісту: «и) у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним призов на військову службу під час мобілізації;».
Автори законопроєкту пояснюють, що в умовах збройної агресії проти України та тривалої війни мобілізаційні процеси є необхідною складовою захисту держави. Водночас важливо, щоб ці процеси відбувалися виключно в межах закону та з дотриманням конституційних прав громадян. На практиці трапляються випадки порушення порядку мобілізації, коли осіб призивають з відхиленням від встановлених процедур. У таких випадках громадяни звертаються до судів за захистом своїх прав. Проте навіть після визнання призову незаконним, попри рішення суду, мобілізовані особи нерідко змушені продовжувати проходження військової служби, оскільки чинне законодавство не передбачає відповідної підстави для такого звільнення. Зазначене суперечить принципам верховенства права і нівелює ефективність судового захисту як гарантії конституційних прав.
З метою усунення цієї прогалини пропонується внести зміни до статті 26 згаданого Закону, доповнивши її окремою підставою для звільнення з військової служби у воєнний час — набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано протиправним призов під час мобілізації.
На думку ГНЕУ із законопроєкту незрозуміло, що саме мається на увазі під визнанням судом протиправним призову на військову службу: порушення порядку вручення повісток, порушення порядку проведення військово-лікарських комісій, визнання незаконним окремого наказу уповноваженої особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в цілому – указу Президента України про загальну мобілізацію, тощо.
Фахівці побоюються, що використання на рівні закону невизначених юридичних конструкцій на практиці може призвести до чисельних зловживань правами, надмірного навантаження на судову систему та створення загроз національній безпеці.
При цьому, показово, що Міністерство оборони України підтримує законопроєкт.
Якщо закон буде ухвалено, він формально закріпить механізм, який дозволяє звільнити військовослужбовців за рішенням суду. Це стане важливим кроком для забезпечення верховенства права та захисту конституційних прав громадян навіть у умовах воєнного стану.
Юристи відзначають, що законопроєкт потенційно може підвищити довіру громадян до судової системи та державних органів, оскільки в разі порушення мобілізаційних процедур існуватиме чітка і правова можливість для виправлення ситуації.
Між тим, багато країн Європи скасували обов'язковий призов, але не всі: деякі зберегли або відновили його через геополітичні загрози, такі як російська агресія. Тобто, Європа не відмовилася від оборони, але відмовилася від свавілля при мобілізації.
Офіційно в Нідерландах діє обов'язкова військова служба, проте обов'язкової явки на службу немає.
В Австрії всі чоловіки повинні зареєструватися на військову службу після досягнення 18 років і до 19-річчя.
Усі військовопридатні швейцарські чоловіки призиваються на військову службу з 19 років. Існує можливість для працездатних чоловіків відмовитися від військової служби через відмову від військової служби з міркувань переконань, і в цьому випадку цивільна особа повинна буде виконувати громадські роботи.
Обов'язкова військова служба в Естонії для громадян чоловічої статі триває від восьми до одинадцяти місяців.
Кожен громадянин Фінляндії чоловічої статі віком від 18 до 60 років повинен пройти військову службу, після завершення якої він реєструється як резервіст Армії оборони Фінляндії.
В Норвегії призиваються на службу з 18 років і мають вік, з якого вони можуть пройти службу, до 44 років. Однак у разі війни вік придатності до служби підвищується до 55 років.
Військовий обов'язок у Литві був скасований у 2008 році, але знову відновлений у 2016 році через напруженість у відносинах з Росією через війну на сході України. Чоловіків віком від 18 до 23 років можуть призвати на службу на строк дев'ять місяців.
У Швеції з 1901 року діє обов'язкова військова повинність для чоловіків. Її було тимчасово скасовано у 2010 році та відновлено у 2017 році на тлі зростання загроз національній безпеці.
Франція була першою сучасною національною державою, яка запровадила обов'язкову військову повинність, поки її остаточно не було поступово скасовано, як і в більшості країн Європи.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
