Мораторій на перевірки закінчиться. Що буде далі з тиском на бізнес

Роман Мудрий,

доктор юридичних наук, має 15-річний досвід роботи в органах прокуратури,

спеціально для «Судово-юридичної газети»

Український бізнес завмер в очікуванні завершення дії заборони на перевірки силовиками. 23 січня цього року РНБО ухвалила рішення щодо мораторію на перевірки правоохоронцями — через тиск, який відчував бізнес останні роки. Зокрема, Офісу Генерального прокурора, ДБР, Нацполіції України, СБУ та Бюро економічної безпеки України рекомендували впродовж трьох місяців утриматись від обшуків, затримань, блокувань рахунків, якщо такі дії заблокують чи істотно негативно вплинуть на роботу підприємства. 

Чому ж виникає таке явище як тиск на бізнес? Чому всі попередні спроби врегулювати це питання зазнали невдачі? І як ефективно та швидко можна захистити підприємців від різноманітних «перевіряльників у погонах» після закінчення дії мораторію?

«Совок» у головах силовиків

За останні 10 років майже до всіх топ-підприємців України, які побудували свій бізнес з нуля, приходили силовики з обшуками, вилученням документів, комп'ютерів і серверів. До прикладу, серед таких опинились «Нова пошта», «Розетка», Archer та інші бізнеси. До того ж, їхня діяльність не була дотичною до роботи з бюджетом. 

За фаховими європейськими дослідженнями, наша країна посідає третє місце з кінця за легкістю ведення бізнесу. Одним із важливих факторів роботи є якраз тиск на бізнесменів з боку правоохоронних органів. І саме тиск стоїть навіть вище, аніж умови війни. А за результатами дослідження Ukrainian Business Index (UBI), підприємці України не бачать перспектив поліпшення економічної ситуації та ділового середовища. Зокрема, й через те, що 56,6% зіштовхнулися з перешкодами з боку державних органів. 

Нам досі потрібно переконувати співробітників правоохоронних органів, що Радянський Союз давно помер. І тих людей, які заробляють гроші приватним бізнесом не треба вважати злочинцями. 

Зараз підприємців перевіряють співробітники різних силових структур: податкової, поліції, СБУ, БЕБ, ДБР. Проблема в тому, що в кожному з цих органів створені оперативні підрозділи, завдання яких – пошук та виявлення злочинів у сфері економіки. У кожного з таких підрозділів є система показників, скільки таких злочинів вони мають виявляти. Тож система примушує всі правоохоронні органи шукати будь-які факти, які можуть бути схожі на злочин. 

На сьогодні тиск на українських підприємців збільшено у п'ять разів, порівняно з європейськими країнами та цивілізованим світом. Адже не один конкретний орган займається злочинами у сфері економіки, а всі п'ять. Через це в Україні народився мем, що визначенням успішності бізнесу є кількість проведених обшуків на підприємстві. 

Чому силовики тиснуть на бізнес? 

Я вважаю, що є три основні причини тиску  правоохоронних органів на підприємців. Перше – це показники роботи правоохоронних органів. Це радянщина, яку потрібно прибрати, бо такі показники не дають адекватно розвиватися бізнесу. 

Друге – це відсутність достатньої компетенції не тільки в органах досудового розслідування та оперативних підрозділах, а навіть у прокурорів. Ми маємо розуміти, що не може бути прокурорів, які фахово розуміються одночасно в усіх справах. Тому ми зобов'язані запровадити в прокуратурі спеціалізацію. Бо прокурор – це юрист. Але в кожній сфері є своя специфіка. Люди, які у своїй професії працюють понад 20 років, можуть допустити правопорушення, яке може бути злочином. А як прокурор без досвіду може в цьому розібратися? Тому ми повинні виховувати систему кадрів так, щоб вони мали вузьку спеціалізацію в певній галузі, отримували специфічні знання – майже на рівні експертів, аби дати власну належну оцінку тому, що відбулося в певному провадженні. 

І третій важливий аспект, який ми не можемо відкидати й замовчувати – це те, що деякі правоохоронці хочуть собі заробити на підприємцях брудних грошей. 

Чому не спрацювали попередні реформи?

Починаючи з 2017 року, вже протягом семи років кілька разів на розгляд Верховної Ради виносили закони, які в народі прозвали «Маски-шоу стоп». До цієї ж серії можна сміливо зарахувати так звані правки Лозового, які є показовим прикладом недалекоглядного підходу у вирішенні проблеми, саме тому їх одна за одною скасовують. А на сьогодні у Верховній раді України з квітня минулого року на розгляді перебуває законопроєкт під №9211 і народною назвою «Маски-шоу стоп-4». Але, на мою професійну думку, і цей законопроєкт не вирішить повністю проблему захисту бізнесу. 

В Україні попередні 30 років регулярно здійснювали реформування правоохоронних органів: міліція стала поліцією, двічі проводили переатестацію прокуратури, створили нові структури — НАБУ, САП, ДБР тощо. На жаль, ці реформи досі не принесли кардинальних відчутних змін. І якщо підходи до проведення наступних реформ лишаться у такому ж ключі, то позитивного результату й далі не буде. Підхід до реформ має бути інший. 

Нам всім відома приказка: якщо справи в борделі йдуть погано, то треба змінювати не ліжка, а працівників». От за цією формулою і робили попередні реформи. Але я хочу сказати, ця зміна буде ефективною, якщо ви хочете лишити бордель. Але якщо ви маєте на меті створити бібліотеку, то треба і ліжка прибрати, і працівників змінити, і розробити нові інструкції й показники, як має ця нова установа працювати. Ось тоді реформа буде вдалою. Бо коли дістають старі документи радянських часів і надають їм нового зразка, то нічого не зміниться. А для того, щоб були ефективні реформи, ми маємо впровадити інші показники, іншу філософію. Щоб наша Україна перемогла в цій війні, – у нас має бути сильна економіка, потужні підприємці, які забезпечать і потреби фронту, і подальшу розбудову України.

Як державі захистити бізнес?

Передусім ми маємо пам'ятати, що завдання правоохоронних органів — охороняти права, зокрема й підприємців. Тож маємо змінити підхід до правоохоронної системи в цілому. 

Насамперед ми маємо змінити показники. У нас щороку збільшується кількість зареєстрованих кримінальних проваджень щодо підприємців і їх не закривають. Вони залишаються в підвішеному стані. Але ми маємо зізнатися собі, що не треба п’ятьом нашим правоохоронним органам бігти за всіма підприємцями України. Важливо, щоб ми змінили систему мислення і дали інші показники роботи, особливо прокурорам – вони мають стати найбільшими захисниками бізнесу в усій правоохоронній системі. Оскільки саме прокуратура здійснює процесуальне керівництво над усіма кримінальними провадженнями в Україні. І коли прокурор розумітиме, що його показник — це захист бізнесу то, він не буде для галочки підписувати документи, які йому приносять співробітники інших правоохоронних органів.

По-друге, ми маємо запровадити спеціалізацію прокурорів. Тоді прокурори, які глибоко розбираються у розслідуванні злочинів у сфері економіки, зможуть, з одного боку, захистити бізнес від безпідставних наїздів силовиків, з іншого, – ефективно боротись з реальними злочинцями.  

Насправді, щоб захистити бізнес, не потрібно ухвалювати новий закон. Змінити показники та запровадити спеціалізацію можна на рівні Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голів СБУ та ДБР. Для цього потрібно видати лише необхідні адміністративні накази.

Сьогодні важливо, щоб підприємці об’єднали свої зусилля з керівниками правоохоронних органів і топ-чиновників країни, адже у владі та серед правоохоронців є достатньо розумних людей, які зацікавлені врегулювати це питання. Але важливо, щоб кожна зі сторін почула іншу, а не йшла шляхом ультиматумів. 

Важливо, з одного боку, створити умови, щоб чесний бізнес був захищений від необґрунтованих перевірок, обшуків та арештів майна. З іншого боку, щоб у держави та правоохоронних органів були можливості ловити реальних злочинців, які скоюють злочини у сфері економіки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.