Судова реформа: навіщо потрібні типові і зразкові справи

15:35, 4 жовтня 2017
З прийняттям нових процесуальних кодексів в Україні з'явиться аналог пілотного рішення ЄСПЛ.
Судова реформа: навіщо потрібні типові і зразкові справи

Серед визначальних нововведень нових процесуальних кодексів (проект №6232) судді виділяють впровадження інституту зразкової адміністративної справи.

Значимість введення абсолютно нових для українських судів понять, таких як «типові» і «зразкові» справи, підтверджує і суддя Вищого адміністративного суду України Тетяна Стрілець.

Так, згідно зі ст. 4 проекту КАСУ, типові адміністративні справи — це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той же суб'єкт владних повноважень, суперечка в яких виникла з аналогічних підстав, у відносинах, які регулюються одними нормами права і в яких позивачами заявлені аналогічні вимоги.

«Потреба внесення змін до процесуальних кодексів України пов'язана, перш за все, зі змінами, які були внесені в минулому році в розділ «Правосуддя» Конституції України, а також з необхідністю формування правової бази для роботи Верховного Суду. На мій погляд, важливою новацією законопроекту №6232 стала можливість внесення змін відразу в три процесуальні кодекси, серед яких і Кодекс адміністративного судочинства України. Саме зазначені новації повинні вдосконалити і уніфікувати судовий процес, наблизити його до європейських стандартів правосуддя.

Вважаю, що як судді, так і інші учасники процесу позитивно сприймуть уточнення в проекті КАСУ деяких понять і термінології, з приводу яких постійно виникали питання на практиці. У ст. 4 законопроекту №6232 чітко визначено поняття адміністративного договору, відповідно, дана відповідь на питання, в яких практичних ситуаціях може бути застосований цей правовий інститут. Зокрема, в п. 1 ст. 4 проекту КАСУ передбачається, що інститут адміністративного договору може застосовуватися у випадках:

  • для розмежування компетенції або визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
  • для делегування публічно-владних управлінських функцій;
  • для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;
  • замість видання індивідуального акта;
  • для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Крім того, Кодекс доповнено поняттями «нормативно-правовий акт» і «індивідуальний акт», уточнене і розширене поняття «публічно-правовий спір». Значним кроком вперед стало і визначення понять «адміністративна справа незначної складності (малозначна справа)».

Серйозним позитивним моментом для адміністративного судочинства вважаю введення абсолютно нових для українських судів понять, таких як «типові» і «зразкові» справи.

Відповідно до статті 4 проекту КАСУ, типові адміністративні справи — це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той же суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір в яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, які регулюються одними нормами права і в яких позивачами заявлені аналогічні вимоги.

Зразкову адміністративну справу законодавець визначає як типову адміністративну справу, прийняту до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постанови зразкового рішення.

З самого визначення цих інститутів вже проглядається бажання авторів законопроекту наблизити наше процесуальне законодавство до міжнародних стандартів.

По суті, мова йде про механізм, подібний пілотним рішенням, які виносить Європейський суд з прав людини. З часу прийняття ще в 2004 році першого пілотного рішення у справі «Броневський проти Польщі» застосування цього інструменту направлено було, в першу чергу, на зменшення навантаження на суддів. У той час в суд надійшло більше 100 аналогічних скарг. Тому ЄСПЛ вирішив вийти за межі своєї прецедентної практики і виступити як квазіконституційний орган, вказавши на існування системної проблеми, яка стосується великої кількості осіб. При цьому рішення суду включало в себе вказівки державним органам щодо усунення цих порушень. Суд підкреслив, що важливо враховувати не тільки конкретну ситуацію заявника, а також дії, спрямовані на вирішення основних загальних прогалин правової системи держави.

Пілотна процедура може бути застосована в двох випадках: 1) при наявності справ, які стосуються «єдиної події великого масштабу», тобто багаторазово повторювані проблеми; 2) при наявності справ, які випливають з системного неправильного функціонування адміністративних і правозастосовних органів правової системи держави, які мають стійку вкорінену природу. Подібна процедура існує у багатьох судових системах Європи. Угорщина, Португалія, Франція Італія, Австрія, Словенія і Литва ввели такі інститути. При цьому є і приклади, коли країна відмовилася від введення даної процедури. Так, законодавці Латвії аргументували свою незгоду з даним нововведенням можливими запереченнями учасників процесу проти визначення справи як типової для постанови зразкового рішення. Другий аргумент, висловлений з цього питання, полягав у тому, що фактичні обставини по справі можуть різною мірою відрізнятися, а суд може їх врахувати як ідентичні. І нарешті, в зв'язку з введенням цього інституту виросте навантаження на Верховний Суд, який вимагатиме додаткового фінансування.

Український же варіант модельних справ має свої особливості. Якщо в провадженні суддів одного або кількох адміністративних судів перебувають 10 або більше типових справ, суд, який розглядає одну або більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них як судом першої інстанції. У поданні про розгляд справи ВС зазначаються підстави, чому суд вважає, що справа повинна бути розглянута як зразкова, в т. ч. з посиланнями на типові справи.

Відомо, що причиною великої кількості звернень громадян за захистом порушених прав є нечіткість і неясність українського законодавства, в т. ч. процесуального. Тому коли у людини виникає певна проблема, вона починає закидати позовами всі суди. Адже коли норма закону — на межі тлумачення, йдуть до суду — а раптом пощастить! Тому вважаю, що введення таких інститутів, як зразкова і типова справи, є вкрай доцільною новелою, оскільки вона спрямована на вирішення одразу кількох важливих завдань.

По-перше, суди часто дорікають у відсутності єдності судової практики, що негативно відбивається на авторитеті судової влади. Поява цих інструментів дозволить до певної міри вирішити цю проблему і забезпечить ефективність, передбачуваність і одноманітність судової практики в певних відносинах. Крім того, це зменшить навантаження на суди, які перевантажені однотипними справами. Відпадає і необхідність в апеляційному та касаційному оскарженні рішень, які будуть прийняті судами першої інстанції за наслідками розгляду типових справ з урахуванням правових висновків, викладених в рішенні Верховного Суду, прийнятому за результатами розгляду зразкової справи. В цілому розгляд великої кількості типових справ помітно прискориться, оскільки судам, які розглядають ці справи, знадобиться менше часу для прийняття рішень», — підкреслила Тетяна Стрілець.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано вже два проекти постанов щодо скасування судової реформи.

Раніше Олена Сотник назвала ризики нового закону про внесення змін до ГПК, ЦПК і КАС. Однак суддя Госпсуду Одеської області Юлія Бездоля відзначила позитивні моменти в змінах в ГПК.

Автор:
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Viber та Telegram.
Брифінг голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика щодо призначення членів ВККС, ОНЛАЙН
Брифінг голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика щодо призначення членів ВККС, ОНЛАЙН
Головне за день