Суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля розповіла про основні зміни в ГПК

14:25, 4 жовтня 2017
Новий закон про внесення змін до процесуальних кодексів, який 3 жовтня підтримали парламентарії (законопроект №6232), містить колосальний масив змін.
Суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля розповіла про основні зміни в ГПК
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Найбільшої кількості змін зазнає Господарський процесуальний кодекс. Фактично розробники пропонують нову редакцію ГПК, яка, з одного боку, введе в господарський процес інноваційні механізми, а з іншого, на думку окремих експертів, може істотно затягнути його. На основні моменти змін до Господарського процесуального кодексу звернула увагу в ексклюзивному коментарі «Судово-юридичній газеті» суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля.

«Законопроект №6232 про внесення змін в т. ч. до Господарського процесуального кодексу України передбачає повний «перезапуск» господарського процесу. В результаті закладеної в проект уніфікації процесуального законодавства частиною господарського процесу покликані стати нові інститути свідків, залишення позову без руху, наказне та спрощене провадження, що, безумовно, на практиці стане викликом і для учасників справи, і для суддів господарських судів.

Не можуть не викликати побоювання збільшені процесуальні строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки господарські суди на даний момент справляються з розглядом усіх категорій спорів в рамках діючих термінів, а оперативність розгляду господарських суперечок є предметом гордості і, безумовно, відмінною рисою господарського судочинства, так як саме оперативність є гарантією захисту інтересів бізнесу в суді. Певні побоювання за станом на сьогоднішній день особисто у мене викликає сама основа проекту нового Кодексу — змагальність сторін. Змагальність сторін у господарському процесі, безумовно, повністю підтримується і схвалюється адвокатами поряд з введеною поступово в усі процеси так званою «адвокатською монополією».

Згодна, що представництво інтересів в процесі виключно адвокатами могло б мати позитивний ефект, однак тільки лише при іншому рівні економіки та розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. На даний же момент далеко не кожен підприємець може дозволити собі оплатити послуги адвоката. Іншою проблемою є і нинішній рівень правової культури, при якому в «традиції» українського малого і середнього бізнесу ще не увійшло залучення юристів до самого процесу ведення бізнесу — переговори, складання договорів, зазвичай до юриста «біжать», вже зіткнувшись з перспективою судового розгляду. Я не беруся при цьому судити український малий і середній бізнес, тому що йому і так дуже важко, а процес придбання «традицій» розвиненої економіки — це все-таки еволюційний процес. Саме тому я противник того, щоб на даному етапі розвитку економіки переважити «проблеми» повної змагальності процесу на плечі приватних підприємців, які, безумовно, будуть нести втрати в результаті програшу в судах.

На нинішній період вважаю за доцільне, щоб судді господарських судів продовжували за своєю ініціативою витребувати докази з метою винесення справедливих судових рішень. Разом з цим, дуже багато новел проекту я повністю підтримую і вважаю прогресивними і своєчасними. Це, перш за все, інститут врегулювання спору за участю судді (так звана «судова медіація»), зустрічне забезпечення, правильні запобіжники від зловживання процесуальними правами і введення заходів процесуального примусу, електронний суд, судовий контроль за виконанням судових рішень (невиконання судових рішень є зараз основною проблемою і претензією до України в практиці ЄСПЛ).

Дуже великі очікування у мене від застосування інституту врегулювання спору за участю судді, думаю, що з часом він буде ефективним і затребуваним. Дуже часто, розглядаючи господарський спір, я звертаю увагу на наявність всіх умов для фактичного «примирення» сторін, чому в основному заважають суб'єктивні чинники. Виходячи з цього, впевнена, що дуже багато суперечок можна буде вирішити і в результаті процедур позасудової медіації, і за допомогою нового інституту господарського процесу.

Хочу позитивно оцінити і новий підхід до визначення юрисдикції господарських судів. Багато категорій справ, які в останні роки були віднесені до підвідомчості господарських судів судовою практикою і є спірними між різними юрисдикціями, тепер визначені в самому Кодексі, зокрема, похідні вимоги в суперечках про право власності та інші речові права. Правильні запобіжники від зловживань в частині територіальної юрисдикції в разі об'єднання позовних вимог за основним і забезпечувальним зобов'язанням, розширений перелік заходів забезпечення позову, правильні запобіжники від зловживання забезпеченнями доказів і позовів у вигляді компенсації судових витрат і збитків і зустрічного забезпечення — все це свідчить про нову побудову господарського процесу, виходячи з економічної доцільності для бізнесу, що безумовно вселяє оптимізм, покликане зробити господарський процес ще ефективніше і наблизити нас до європейських стандартів», — підкреслила Юлія Бездоля.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано вже два проекти постанов щодо скасування судової реформи.

Раніше Олена Сотник назвала ризики нового закону про внесення змін до ГПК, ЦПК і КАС.

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Коломієць
    Наталія Коломієць
    суддя Херсонського апеляційного суду
  • Андрій Коротких
    Андрій Коротких
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду