Стало відомо, які судові рішення зникнуть з Реєстру судових рішень

Як відомо, з початком повномасштабної війни доступ до Реєстру судових рішень закрили. Згодом цей доступ відкрили, однак користувачі виявили, що з нього «зникла» певна частка рішень. Вочевидь, їх закрили з міркувань безпеки.

Тепер закриття текстів судових рішень у Реєстрі «легалізують». Відповідний законопроект, як раніше писала «Судово-юридична газета», зареєстрували у Верховній Раді (законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень 7033-д). 13 січня голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов зареєстрував проект постанови про його прийняття за основу.

Цікаво, що законопроект передбачає, що у текстах судових рішень мають бути закриті найменування об’єктів критичної інфраструктури.

Однак до переліків об’єктів критичної інфраструктури відноситься невизначене число об’єктів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.22 № 1384, яка визначає Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, до числа таких об’єктів можуть вносити:

• об’єкти, які займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів,
• органи державної влади та місцевого самоврядування,
• засоби масової інформації,
• суди,
• органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
• охорону навколишнього середовища
• ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

Отже, виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури.

Крім того, у Законі України «Про доступ до публічної інформації» додадуть норму, що цей Закон не поширюється на відносини у сфері доступу до судових рішень, які регулюються спеціальним законом.

Як зміни передбачено

У Законі України «Про доступ до судових рішень» буде встановлено наступне.

Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше ніж через три робочі дні після їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, крім випадків, передбачених цим Законом. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. У визначених законом випадках судове рішення про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.

Доступ (загальний та повний) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову у задоволенні клопотання про обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про відмову у задоволенні клопотання про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальних провадженнях, забезпечується через один рік після внесення таких ухвал до Реєстру.

У текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості:

• найменування органів військового управління, з’єднань та військових частин;
• адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування суб’єктів, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром»;
• адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування об’єктів критичної інфраструктури;
• адреси місць розташування (фактична адреса місцезнаходження, юридична адреса) та найменування об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Як вже було сказано, точного переліку об’єктів критичної інфраструктури немає.

Також передбачено, що під час дії правового режиму воєнного стану на території України:

з мотивів безпеки, загальний доступ до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109 – 114-2, 328 – 337, 402 – 453-1 Кримінального кодексу України) забезпечується через один рік після дня припинення (скасування) воєнного стану;

якщо судовий розгляд відбувався у відкритому судовому засіданні, але розголошення окремої інформації на переконання суду може зашкодити безпеці, суд має право при направленні рішення до Реєстру визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню), зокрема:

• відомості, що можуть сприяти ідентифікації адреси місць розташування (дислокації) органів військового управління, з’єднань, військових частин, вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• відомості, що можуть сприяти ідентифікації місця проходження (несення) служби військовослужбовцями Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
• відомості, що можуть сприяти ідентифікації розташування (дислокації) суб’єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України;
• відомості, що можуть сприяти ідентифікації процесів розроблення, вироблення, модернізації продукції військового призначення, послуг в інтересах оброни для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони.

З мотивів національної безпеки Державній судовій адміністрації України доручається протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень» забезпечити обмеження загального доступу до судових рішень у кримінальних провадженнях щодо осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації або проти встановленого порядку несення військової служби (статті 109 – 114-2, 328 – 337, 402 – 453-1 КК), які внесені до Реєстру судових рішень під час дії воєнного стану.

Загальний доступ до таких судових рішень відновлюється через рік з дня припинення (скасування) воєнного стану.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.