Квартира-привид і авто-фантом: ВАКС розкрив ілюзії необґрунтованих активів у декларації про доходи поліцейського
За поданням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ВАКС ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів у родині керівника відділу контролю за обігом зброї ГУНП у м. Києві. Предметом спору були столична квартира та автомобіль Volkswagen Touareg. Суд синхронізував твердження сторін із деклараційними даними, банківськими виписками, реєстрами доходів та обставинами придбання і використання майна, застосувавши стандарт «переваги наданих доказів» для конфіскації у дохід держави.
Фіктивні позики
Ухвала Вищого антикорупційного суду у справі №991/8069/24 – не суха юридична процедура, а захоплюючий сюжет, який нагадує детектив із фінансовими вигадками. ВАКС проаналізував не лише декларації та банківські виписки, а й логіку поведінки всіх фігурантів, їхні пояснення про позики і ремонт автомобіля. В результаті квартира та Volkswagen Touareg були визнані необґрунтованими активами і конфісковані в дохід держави. Це рішення показало, що вигадані історії не працюють як аргументи.
Хронологія подій у цій справі почалася ще в березні 2021 року, коли донька поліцейського (посадової особи ГУНП у Києві) придбала квартиру площею 94,8 кв. метрів у Києві вартістю понад 2 млн грн. Через півтора року вона подарувала це житло своїй матері за символічні 15 тисяч грн. На запити НАЗК батько пояснював, що його донька покращувала житлові умови, а джерелами коштів були: 798,2 тис. грн від продажу іншої квартири, 950 тис. грн позики від знайомого підприємця та 500 тис. грн позики – від особи, яка працювала за кордоном.
САП поставила під сумнів реальність позик, спроможність позикодавців акумулювати такі суми із законних доходів, а також логіку дарування та фактичного використання квартири родиною. Суд прийняв позицію прокуратури, встановивши непереконливість версій про позики і рівень законних доходів на момент придбання активу.
Документи про орендні доходи доньки та дружини поліцейського суд оцінив критично: значна частина була створена після звернення САП до ВАКС, договори укладені без нотаріального посвідчення, а потоки платежів проходили через рахунки не доньки, а її матері. У деклараціях же самої доньки за 2018-2021 роки вказано доходи від оренди: у сумарному вигляді – 180 тис. грн за рік. А сукупний підтверджений масив законних доходів за період другої половини 2019-березень 2021 склав лише 875 867 грн. Це істотно менше від ціни придбання зазначеної квартири.
Суд також дослідив фактичне користування квартирою. Як з’ясувалося, відповідачі та донька розходилися в датах переїзду, із виписок рахунків дружини видно зняття готівки саме біля будинку, де розташована їхня квартира (починаючи з серпня 2021 року). А комунальні платежі системно сплачувала саме дружина. Це доводило, що вказане житло використовувалося всієї родиною, а не донькою.
Оцінка «позики» у 500 тис. грн виявилася негативною. Попри свідчення про роботу в Ізраїлі, перетини кордону, надходження доходів (у шекелях) і нібито перевезення валюти без митного декларування, суд встановив, що для такої позики відсутні належні підтвердження: немає графіків повернення, реальних транзакцій, дії сторін спрямовані швидше на легалізацію джерел коштів, аніж на реальний борговий зв’язок.
Аналогічним чином суд спростував «позику» у 950 тис. грн. Попри статус підприємця і задекларовані доходи за 2018-2020 роки, загальна сума не дозволяє переконливо підтвердити можливість накопичення заощаджень для такої позики. ВАКС відзначив логічні суперечності: надання майже всіх заощаджень у борг – вперше, без забезпечення, без санкцій за неповернення, при відсутності інших грошових активів у декларації (станом на кінець 2020 року).
На цій підставі суд визнав доведеною необґрунтованість активу у вигляді квартири, оскільки різниця між її вартістю і законними доходами сім’ї була істотною. Реальна економічна поведінка свідчила про придбання і використання квартири в інтересах поліцейського, а так звані «позики» та «орендні доходи» не витримали тесту на достовірність і пропорційність.
Міф про Touareg – за 3000 грн
Згідно даних, зазначених у декларації посадової особи ГУНП у Києві, автомобіль Volkswagen Touareg 2016 року випуску був придбаний 6 грудня 2022 року на його дружину за мізерну суму – всього лише 3 тис. грн. Згодом у своїх поясненнях поліцейський зазначав про $5,5 тисяч. Хоча, як дослідив суд, в оголошенні (на сайті auto.ria.com) у вересні 2022 року йшлося про $28,5 тисяч. Експертна оцінка підтвердила: аналогічний технічно справний автомобіль на дату придбання мав ринкову вартість у розмірі – понад 1 млн грн.
Відповідачі говорили про «дуже поганий стан» і план відновлення деталей, надавши заявку станції технічного обслуговування з попередньою вартістю робіт на суму – понад 621 тис. грн. Суд перевірив, що зазначена СТО формально не виконує види робіт (капітальний ремонт двигуна та коробки), які описані в заявці. Підтвердження фактичних ремонтних робіт та платежів теж не було надано. А дані системи відеоспостереження «Безпечне місто» заперечили присутність транспортного засобу на СТО у відповідний день.
Оцінюючи ринкові орієнтири, суд встановив розрив між «номінальною ціною» правочину та економічною вартістю активу. Позиція відповідачів про придбання «зламаного авто для відновлення» не підкріплена належними доказами: ані актами виконаних робіт, ані платіжними документами, ані послідовною історією ремонту. Заявлена знижка авто до 3 тис. грн – не співвідноситься з опублікованими оголошеннями, оцінками експертів і відсутністю доказів масштабної поломки.
Важливим чинником у справі стала і загальна фінансова траєкторія родини у 2022 році: в декларації про доходи поліцейського вказано 935 690 грн, у його дружини – відсутність доходів. При цьому погашення фінансового зобов’язання складало 200 тис. грн. Як у такій ситуації можна було купити дорогий Touareg, вартість якого на ринку перевищувала мільйон гривень? Занижена ціна машини, зазначена в договорі купівлі-продажу без об’єктивних доказів стану та ремонту, судом трактована як індикатор номінального оформлення і прихованої реальної вартості активу.
Фінальний висновок у цій справі був однозначним: квартира і автомобіль конфісковані в дохід держави. Застосувавши стандарт «переваги більш вагомих доказів», суд підкреслив: відповідачі не змогли переконливо пояснити походження коштів. Це рішення стало важливим прецедентом для практики цивільної конфіскації: позики без підтвердження, орендні доходи без реальної фінансової траси та ремонтні історії без доказів не працюють як аргументи. Економічна реальність має перевагу над формальними документами, а необґрунтовані активи підлягають вилученню на користь держави. У мотивувальній частині рішення суд зазначив: для задоволення позову достатньо встановити сукупність фактичних обставин, (з якими закон пов’язує необґрунтованість активів) і різницю між їх вартістю та законними доходами.
Як повідомила пресслужба АП ВАКС, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила в силі рішення ВАКС від 24.02.2025 про визнання необґрунтованими активів начальника відділу контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції у м. Київ та його дружини й стягнення їх у дохід держави. За результатами розгляду колегія суддів Апеляційної палати залишила рішення ВАКС без змін, а апеляційну скаргу представника відповідачів – без задоволення.
У цій справі САП продемонструвала зв’язок активів із особою, уповноваженою на виконання функцій держави, і надала масив доказів, які у балансовому зважуванні виявилися переконливішими. Водночас відповідачі не спростували необґрунтованість джерел коштів на квартиру і автомобіль: договори позики виявилися штучними та нелогічними з погляду добросовісної економічної поведінки; «орендні доходи» як основний компенсатор розриву були недостатніми та документально слабкими; «ремонтна історія» автомобіля – непідтвердженою.
Перевага наданих доказів
Застосовуючи стандарт «переваги наданих доказів» (preponderance of the evidence), суд наголосив: тягар доказування після первинного доведення позивачем зв’язку активів і різниці між їх вартістю та доходами переноситься на відповідачів. Тут відповідачі не продемонстрували достатнього набору доказів, який би переважив доводи прокуратури. Суд також врахував критерій пропорційності з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, констатувавши, що конфіскація необґрунтованих активів у цивільному порядку у цій ситуації є належним і законним втручанням в майнові права, оскільки захищає публічний інтерес і відповідає процесуальним гарантіям.
Конфіскуючи спірні активи (квартиру і авто), суд зазначив: навіть часткова необґрунтованість тягне стягнення відповідної частки вартості, а у випадку неможливості виділення частини – стягнення вартості активу. Такий підхід відповідає процесуальним нормам ЦПК, що регламентують застосування цивільної конфіскації як інструмент антикорупційної політики щодо необґрунтованих активів.
Це рішення слугує маркером для практики: по-перше, суд підтвердив, що заявлені договори позики без підтвердження реальних джерел, платіжної хронології, забезпечення і розумних кредиторських дій не створюють «законні доходи» в розумінні ЦПК. По-друге, документування «орендних доходів», яке формується ex post після подання позову, підлягає критичній перевірці на достовірність, стабільність і відповідність банківській траси. По-третє, «ремонтні історії» як спосіб пояснити низьку ціну активу мають бути доведені актами робіт, платежами, технічними висновками, а не лише заявками, тим більше від суб’єктів, що не виконують заявлені види ремонту.
По-четверте, рішення підсилило доктрину про «номінальну власність» та економічну реальність: якщо актив оформлено на близьку особу, але факти свідчать про контроль і користування відповідачем-чиновником, суд може визнати зв’язок активу із суб’єктом влади і застосувати конфіскацію. По-п’яте, стандарт «переваги доказів» вимагає не просто альтернативної версії, а її вагомого підтвердження; у разі розбіжностей між ринковою вартістю і задекларованими доходами, тягар переходить до відповідача, і порожні або суперечливі пояснення не працюють.
Дану справу також варто розглядати як приклад розбудови інструментарію НАЗК і САП: мультиджерельне збирання даних (реєстри, банківські виписки, відеоаналітика, податкові дані), експертні оцінки, економічне моделювання різниці вартість/доходи та процесуальна дисципліна забезпечення позову. Для правозастосування це означає, що відповідачі мають заздалегідь вибудовувати прозору фінансову документацію, аби їхні великі придбання корелювали з законними джерелами. Розрив між активами і доходами, підтверджений об’єктивними реєстрами і ринковими оцінками, стає вирішальним критерієм для цивільної конфіскації.
Автор: Валентин Коваль
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
