Коли банк не зобов’язаний повертати кошти: позиція Верховного Суду щодо процедури chargeback
Ініціювання процедури chargeback є правом, а не обов’язком банку, а банк-емітент не несе відповідальності за шахрайські дії третіх осіб, якщо клієнт добровільно здійснив платіжні операції.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 757/19840/20-ц, залишивши без змін постанову апеляційного суду, якою відмовлено у стягненні з банку понад 100 тисяч доларів збитків за операціями з платіжною карткою.
ВС підтвердив, що правила міжнародних платіжних систем не покладають на банк-емітент безумовного обов’язку ініціювати chargeback або арбітраж, а також не передбачають відповідальності банку за інвестиційні та брокерські транзакції, здійснені за волевиявленням клієнта.
Обставини справи
Позивач був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та у 2017 році відкрив торговий рахунок у компанії Trade12 (Exo Capital Markets Ltd). У період з березня по вересень 2017 року він добровільно здійснив 22 транзакції з власної платіжної картки на загальну суму 112 500 доларів США на користь цієї компанії.
Згодом позивач заявив, що жодних інвестиційних послуг не отримав, а компанія виявилася шахрайською. У зв’язку з цим він звернувся до банку з вимогою ініціювати процедуру chargeback.
Банк прийняв до розгляду 15 транзакцій, за двома з яких кошти були повернуті. Частину заявок банк закрив без проведення претензійної роботи, а щодо кількох операцій повідомив, що торговець надав зустрічне підтвердження (second presentment), підтримане банком-екваєром. Арбітражну процедуру банк не ініціював.
Позивач вважав такі дії неправомірними та звернувся до суду з вимогою стягнути з банку 102 500 доларів збитків, посилаючись на неналежне проведення процедури chargeback.
Суд першої інстанції позов задовольнив, визнавши дії банку протиправними. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову, вказавши на відсутність у банку обов’язку ініціювати chargeback за добровільними транзакціями клієнта. Цю постанову і було оскаржено в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Розглядаючи справу, Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції та звернув увагу на такі ключові правові аспекти:
1. Chargeback — це право банку, а не його обов’язок.
Міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard надають банку-емітенту дискрецію вирішувати, чи є підстави для опротестування транзакції. Правила не зобов’язують банк у кожному випадку ініціювати chargeback або арбітраж.
2. Існують категорії транзакцій, які не підлягають оскарженню.
Згідно з правилами MasterCard, з 2017 року операції, пов’язані з інвестиціями, валютними операціями та переказами на брокерські рахунки, не підлягають поверненню в порядку chargeback, якщо кошти були зараховані на торговий рахунок.
3. Добровільність дій клієнта має вирішальне значення.
Судами встановлено, що всі спірні транзакції позивач здійснив свідомо та добровільно, розуміючи характер своїх дій і можливі наслідки.
4. Банк-емітент не відповідає за шахрайські дії третіх осіб.
Якщо клієнт самостійно ініціював платіж, а банк лише виконав платіжну операцію, відсутні підстави покладати на банк відповідальність за можливі шахрайські або недобросовісні дії торговця.
5. Відсутній склад цивільного правопорушення.
Позивач не довів наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності банку — зокрема протиправної поведінки та причинного зв’язку між діями банку і заявленими збитками.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд:
- залишив касаційну скаргу позивача без задоволення;
- залишив без змін постанову Київського апеляційного суду;
- підтвердив, що банк-емітент не несе фінансової відповідальності за збитки клієнта, спричинені шахрайськими діями третіх осіб, якщо клієнт добровільно здійснив платіжні операції, а правила платіжної системи не передбачають можливості їх оскарження.
Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та є остаточною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
