Робота для іноземців в Україні по-новому – як законодавці хочуть скасувати старі дозволи та ввести єдиний документ

В умовах війни та економічного відновлення Україна стикається з потребою модернізації регулювання ринку праці. Дефіцит кадрів, внутрішня міграція, виїзд спеціалістів за кордон та необхідність залучення іноземних фахівців формують запит на оновлення правових механізмів.

«Судово-юридична газета» вже повідомляла про зміни, наголошуючи, що документ вводить єдиний дозвіл на тимчасове проживання та працевлаштування, який замінює нинішню роздільну процедуру оформлення дозволу на роботу і посвідки.

В умовах війни та відновлення економіки перед Україною стоїть завдання модернізувати ринок праці. Західні партнери, іноземні інвестори, а також внутрішня міграція — усе це створює попит на гнучке, сучасне та законодавчо врегульоване працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. На сьогодні чинне законодавство часто критикують за надмірну бюрократію, непрозорість та невідповідність реаліям ринку. У цьому контексті три нові ініціативи мають на меті створити сучасні, зрозумілі та конкурентні правила.

Огляд законопроєктів

Законопроєкт №14211 від 14.11.2025

Проєкт вводить єдиний дозвіл на тимчасове проживання і працевлаштування, який замінює окремі процедури отримання дозволу на роботу та посвідки. У пояснювальній записці наголошено на потребі спростити бюрократію, залучати іноземних фахівців та узгодити норми з ЄС. Текст закону встановлює електронну подачу заяви, 30-денний строк розгляду, адміністративний збір, підстави для відмови та обов’язок роботодавця повідомляти про припинення договору. Порівняльна таблиця показує оновлені статті, додавання статті 56, цифровізацію процедури та строк посвідки — до трьох років.

Законопроєкт №14211-1 від 28.11.2025

Альтернативний проєкт розширює акцент на залучення іноземних працівників для відбудови країни. У пояснювальній записці підкреслено дефіцит кадрів і потребу у спрощенні доступу іноземців до ринку праці.

Текст законопроєкту повторює концепцію єдиного дозволу, але додає спрощення для випускників ЗВО та розширює підстави для перебування. Порівняльна таблиця уточнює визначення дозволу, строки посвідки, категорії іноземців і механізми контролю.

Попри різницю у підходах, кожен законопроєкт передбачає:

1. Установлення інституту єдиного дозволу на тимчасове проживання і працевлаштування, який є єдиною правовою підставою для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземця, що здійснює трудову діяльність або надає послуги за гіг-контрактом.
2. Удосконалення правового режиму перебування іноземців, зокрема через визначення окремих категорій осіб, які здійснюють трудову діяльність та підлягають оформленню єдиного дозволу, а також через встановлення розширеного переліку осіб, що мають право на законне перебування без оформлення такого дозволу. До цієї категорії, зокрема, належать іноземці, які відповідно до пунктів 2, 7, 12, 14, 15 і 16 частини сьомої статті 42 Закону України «Про зайнятість населення» мають вільний доступ до ринку праці, тобто можуть працювати в Україні без отримання дозволу на працевлаштування, зокрема:
3. Іноземці, які постійно проживають в Україні, адже вони прирівнюються у правах до громадян України в частині працевлаштування;
4. Іноземці, які отримали статус біженця або додатковий (комплементарний) захист — вони мають право працювати без окремого дозволу;
5. Іноземці, яких визнано особами, що потребують тимчасового захисту;
6. Іноземці-військовослужбовці Збройних Сил України;
7. Іноземці, які навчаються в Україні за денною формою та працюють у період навчання в освітньому закладі або під час канікул;
8. Іноземці, які є працівниками представництв іноземних компаній або іноземних банків, зареєстрованих в Україні.

 Для іноземців — випускників українських закладів вищої освіти встановлюється додатковий тримісячний строк перебування після завершення навчання з метою оформлення дозволу.

3. Нормативне визначення підстав для видачі посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням спрощення процедури: посвідка видається на підставі поданої заяви, чинного медичного страхування, трудового договору або гіг-контракту та підтвердження роботодавцем обов’язку інформувати про припинення правовідносин. Усунено вимогу щодо отримання попереднього дозволу на застосування праці для категорій осіб, які мають вільний доступ до ринку праці.
4. Установлення нового порядку визначення строку дії посвідки, яка видається на строк дії трудового договору або гіг-контракту, збільшений на три місяці, але не більш як на три роки.
5. Комплексне регулювання процедури надання дозволу у новій статті 56, якою передбачено:

– обов’язковість подання документів в електронній формі через Єдиний державний портал працевлаштування іноземців;

– визначення вичерпного переліку підстав для залишення заяви без руху та строків їх усунення;

– встановлення строку розгляду заяви до 30 календарних днів;

– визначення чітких підстав для відмови у наданні дозволу та для подальшого скасування дозволу і посвідки, зокрема у випадках подання неправдивих відомостей, неподання роботодавцем інформації, відсутності працевлаштування понад три місяці або несплати ЄСВ;

– запровадження електронного витягу про умови працевлаштування, що є складовою посвідки.

6. Уніфікації та деталізації правил в’їзду і виїзду іноземців, відповідно до яких посвідка на тимчасове проживання визнається основним документом, що підтверджує законність перебування іноземця на території України у випадках, пов’язаних із працевлаштуванням, навчанням та сімейними обставинами.
7. Гармонізації норм Закону України «Про зайнятість населення», шляхом вилучення положень щодо дозволу на застосування праці іноземців, уточнення кола осіб, які мають вільний доступ до ринку праці, та визначення єдиного дозволу як основного механізму допуску іноземців до трудової діяльності.
8. Визначення нових обов’язків роботодавця, включно з вимогою інформувати уповноважений орган про припинення або зміну умов трудового договору в десятиденний строк, що є підставою для внесення змін до витягу або обміну посвідки. Роботодавець несе відповідальність за достовірність поданих даних.
9. Розширення інструментів міграційного контролю, через уточнення підстав для відмови у в’їзді, скорочення строку перебування та скасування посвідки, у тому числі у зв’язку з використанням недійсних документів, порушенням умов працевлаштування, неподанням передбачених повідомлень або рішенням про примусове повернення чи видворення.
10. Створення Єдиного державного порталу працевлаштування іноземців, який забезпечує подання документів, інформаційну взаємодію між державними органами та роботодавцями, ведення реєстру дозволів і посвідок та функціонування централізованої цифрової інфраструктури у сфері працевлаштування іноземців.

Автор: Марія Долинська, юрист

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.