Шахраї полюють на родини військовополонених у соцмережах: як не потрапити на гачок
Родини військовополонених і зниклих безвісти у соцмережах стають мішенню шахраїв, які швидко виходять на контакт, представляються «посередниками», волонтерами, журналістами або «представниками органів» та обіцяють допомогу. Насправді їхня мета — отримати персональні дані.
В Офісі Омбудсмана разом із Кіберполіцією підготували інфографіку з типовими схемами обману та простими правилами безпеки. Шахраї можуть намагатися дізнатися конфіденційну інформацію про військовослужбовців — ПІБ, підрозділ, звання, статус, банківські реквізити, просити фото документів та інші особисті дані.
Щоб уникнути обману, радять:
- Перевіряти джерела інформації. Використовувати лише офіційні ресурси та перевірені організації, що займаються питаннями звільнення військовополонених.
- Захищати особисті дані. Не передавати їх незнайомцям і не розкривати у соцмережах.
- Обачно ставитися до підозрілих пропозицій. Державні органи та офіційні волонтерські організації не стягують оплату за інформацію чи допомогу.
- Звертатися до правоохоронних органів. У разі підозри на шахрайство необхідно звернутися до Кіберполіції.
Для передачі інформації про потрапляння близької людини в полон або здачі біологічних зразків ДНК можна скористатися контактами Національної поліції України.
Також родини можуть звертатися до Офісу Омбудсмана щодо правових питань зниклих безвісти та військовополонених, обміну ув’язнених, повернення депортованих або примусово переміщених осіб:
- телефони: 0 800 50 17 20 або 044 299 74 08;
- електронна пошта: [email protected];
- адреса: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Читайте також
