Заборона на дублювання висновків ЄСПЛ: Кабмін оновив правила оскарження умов тримання під вартою

У кримінальному процесі найсуворішим запобіжним заходом вважається тримання під вартою, що полягає в ізоляції підозрюваного або обвинуваченого від суспільства на визначений строк за рішенням суду. Тримання під вартою має на меті забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та ефективність розслідування. Водночас, саме скарги на умови тримання під вартою залишаються однією з найпоширеніших категорій звернень як до національних судів, так і до міжнародних інституцій.

В українських реаліях питання умов тримання під вартою набуває особливої ваги через перевантаженість слідчих ізоляторів, тривалі строки утримання та неоднорідність судової практики. Урядовою постановою від 31 грудня 2024 року № 1549 було закладено фундамент для створення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання. Запровадження Комісій стало важливим кроком на шляху до реформування пенітенціарної системи України. Раніше «Судово-юридична газета» писала про основні засади діяльності Комісій.

Перша практика роботи виявила необхідність уточнення процедурних моментів. 12 березня 2026 року Кабінет Міністрів України Постановою № 313 вніс зміни до положення про Комісію, додавши прозорості та встановивши чітку взаємодію з Офісом Омбудсмена.

Термінологічні зміни

В попередній редакції зазначалося, що Комісія здійснює розгляд звернень на неналежні умови тримання в установах з метою поновлення порушених прав, що створювало правову невизначеність щодо статусу документа. В новій редакції термін звернення замінено терміном заява.  Це перетворює процес із загального листування на чітку процедуру, що має наслідком юридично значущу постанову. При цьому, форми заяви документом не встановлено.

Ініціювання перевірки та звітність

Уряд чітко розмежував коло осіб, які мають право розпочати процедуру перевірки. До Положення додано норму, згідно з якою заяви від осіб, які не є особами, взятими під варту, засудженими, їхніми родичами або захисниками, Комісією не розглядаються. Нововведення вплинуть на кількість електронних звернень, що приходять на електронну адресу Комісії  від небайдужих громадян та правозахисних організацій.

Змінами також  запроваджено принцип належного органу: якщо порушене питання не входить до повноважень Комісії, вона зобов’язана у строк до п’яти днів переслати заяву за належністю та повідомити про це заявника із наданням роз'яснень щодо покладених на Комісію завдань.

Зміни також розширили коло суб’єктів, яким Комісія має подавати звіт про результати діяльності. Тепер Голова Комісії зобов’язаний подавати щороку до 1 лютого звіт про результати діяльності не лише до міжрегіонального управління, а й до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ця зміна має на меті забезпечення незалежного парламентського контролю за станом дотримання прав людини в установах виконання покарань.

Правила зберігання документів по результатам перевірок

Постанова № 313 встановила правила зберігання результатів перевірок. Попередня редакція передбачала порядок ухвалення рішень за результатами перевірок умов тримання під вартою. Так, рішення приймається у триденний строк з дня відвідування установи на засіданні Комісії. За його результатами Комісія встановлює наявність або відсутність факту перебування особи у неналежних умовах. За підсумками засідання оформлюється постанова, яку підписують усі присутні члени Комісії. Відтепер, секретар Комісії зобов’язаний долучати Постанову засідання до конкретної справи, сформованої за результатами перевірки.

Крім того, до 15 січня нового року всі справи та протоколи за минулий рік мають бути передані до міжрегіонального управління для постійного зберігання. Це важливо для заявників, яким можуть знадобитися ці документи через кілька років для міжнародних інстанцій.

Комісія проти ЄСПЛ

І найважливіша зміна забороняє враховувати строки тримання, які вже були визнані ЄСПЛ як неналежні. Так, пункт 25 положення доповнено новим абзацом, відповідно до якого Комісія під час встановлення факту або строку тримання в неналежних умовах виключає з розрахунку періоди, що вже отримали правову оцінку в рішеннях ЄСПЛ. Водночас це не позбавляє особу, взяту під варту, засудженого, члена його сім'ї або близького родича, захисника права на звернення до Комісії із заявою про встановлення факту або строку тримання в неналежних умовах щодо періоду, який не охоплюється рішенням Європейського суду з прав людини.

Внесена зміна має припинити подвійне підтвердження одного й того самого порушення. Україна прагне уникнути ситуації, коли особа отримує компенсацію за рішенням ЄСПЛ, а потім через національну Комісію намагається знову врахувати той самий період для отримання внутрішніх пільг чи виплат.

Виключення періодів, визнаних ЄСПЛ, вимагає від членів Комісії детального аналізу рішень Європейського суду, щоб не відмовити у врахуванні строку, який не був предметом розгляду в Страсбурзі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.