Закон про податок на ОLX розширили: алкоголь онлайн продадуть тільки через «Дію»

07:30, 10 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Держава блокуватиме інтернет-магазини за 3 дні.
Закон про податок на ОLX розширили: алкоголь онлайн продадуть тільки через «Дію»
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (стандарт DPI), є частиною глобального тренду на детінізацію економіки. Україна, як майбутній член ЄС, імплементує правила, аналогічні Директиві DAC7. Основна мета закону — змусити операторів платформ звітувати про діяльність користувачів.

Закон вводить максимально широке визначення цифрової платформи. Це будь-яке програмне забезпечення, вебсайт, мобільний додаток, що дозволяє продавцям з’єднуватися з користувачами для здійснення звітної діяльності. Оператор платформи — це організація, яка укладає договори з продавцями про надання доступу до цієї платформи.

Закон не включає до поняття «платформи» софт, який виконує суто технічні функції, як-от обробка платежів або звичайна реклама без можливості з’єднання сторін для угоди.

Хто потрапляє під дію звітної діяльності

Звітною діяльністю вважається надання будь-якого з цих видів послуг через платформу за винагороду:

  • Оренда нерухомості (житлової та нежитлової, паркомісць).
  • Надання особистих послуг (включаючи фріланс, онлайн-консультації тощо).
  • Продаж товарів.
  • Оренда транспортних засобів.

Не всі користувачі стануть об’єктами звітування. Закон передбачає категорію «виключений продавець», дані про якого не передаються. До них належать:

  1. Державні органи та урядові організації.
  2. Публічні компанії, акції яких торгуються на біржах.
  3. «Дрібні» продавці товарів: ті, хто здійснив менше 30 продажів протягом року, а загальна сума винагороди не перевищила 2 000 євро.

Це важливий запобіжник для звичайних громадян, які продають вживані речі на OLX, проте для активних продавців на Etsy чи eBay це означає повну прозорість.

Штрафні санкції

Законопроєкт встановлює сувору відповідальність за порушення правил. Неподання оператором звіту про доходи продавців або подання недостовірних даних тягне за собою штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (станом на 2026 рік це близько 160 000 грн).

Надзвичайно важливою є зміна до Кодексу законів про працю. Закон прямо встановлює, що дія КЗпП не поширюється на відносини між підзвітними продавцями та операторами платформ, якщо вони зареєстровані згідно з ПКУ та надають особисті послуги через платформу. Це фактично легалізує модель роботи Uber або Glovo без ризику «перекваліфікації» цивільних відносин у трудові.

Про те, які ризики приховує автоматичний обмін даними про доходи з цифрових платформ, читайте в попередньому матеріалі «Судово-юридичної газети»

Основні відхилені правки

Комітет відхилив переважну більшість із понад 3500 поправок до законопроєкту про впровадження міжнародного автоматичного обміну даними про доходи через цифрові платформи (DPI).

Відхилено спроби підвищити поріг неоподатковуваних операцій з 2 000 євро до 2 720–7 880 євро. Ліміт залишився на рівні 2 000 євро.

Скасовано всі правки щодо перенесення запуску закону, а також спроби встановити альтернативні строки введення.

Відхилено і пропозиції пом’якшити санкції для платформ, запровадити «гнучкі» штрафи або перехідний мораторій на покарання за технічні збої. Збережено фіксовані штрафи.

Відхилено правки про обмеження обсягу передаваних даних (рахунки, ІПН, адреси), а також спроби заборонити платформам статус податкового агента.

Приховані норми

Під час підготовки до другого читання в проєкт потрапили норми, які прямо не стосуються цифрових платформ.

Так, запроваджено вивізне мито на деякі види каменю. Мито запроваджується на вивезення (експорт) граніту необробленого, начорно обробленого, розпиляного на блоки чи плити, а також інших каменів, що використовуються для пам'ятників чи будівництва.

Встановлюється фіксована ставка у розмірі 0,3 євро за один кілограм фактичної ваги товару. Ці ставки впроваджуються на тривалий період — 10 років.

Норма щодо мита на камінь почне діяти через 45 днів з дня, наступного за днем опублікування цього закону. У поясненнях до правок зазначено, що вивізне мито запроваджується як захід для захисту суттєвих інтересів безпеки України відповідно до норм ГАТТ 1994

Крім того, передбачено, що постачальники електронних комунікацій зобов’язані за рішенням суду або розпорядженням НЦУ обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином або здійснюють незаконний продаж підакцизних товарів.

Законопроєкт фактично вибудовує нову вертикаль контролю за онлайн-продажами підакцизних товарів (алкоголь, пиво, тютюн, електронні сигарети та рідини до них).

Так, електронна торгівля алкоголем та тютюном дозволяється лише за умови виконання вимог. Продавець повинен мати діючу ліцензію на відповідний вид діяльності.

Створюється спеціальний державний реєстр, куди ліцензіати зобов'язані внести адреси своїх вебсайтів, URL-адреси, доменні імена та навіть назви мобільних додатків, через які здійснюється продаж.

Якщо ДПС виявить сайт або додаток, що продає алкоголь чи тютюн, але відсутній у цьому Реєстрі, це є підставою для прийняття рішення про обмеження доступу до такого ресурсу.

Закон забороняє продаж без попередньої ідентифікації віку покупця. Це має відбуватися через отримання даних з е-паспорта або е-посвідчення водія через портал «Дія», або використання технологій розпізнавання обличчя або залучення оператора для віддаленої ідентифікації в режимі реального часу.

Процедура обмеження доступу до сайтів-порушників має бути оперативною. ДПС приймає рішення про обмеження доступу. Національний центр оперативно-технічного управління протягом 3 робочих днів видає розпорядження провайдерам. Постачальники електронних комунікацій зобов'язані виконати блокування протягом 3 робочих днів.

За невиконання обов’язку щодо обмеження доступу до сайтів, визначених ДПС, встановлюється штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а за повторне порушення протягом року — 4000 мінімумів (68 000 грн).

Продаж підакцизних товарів через незареєстровані платформи тягне за собою анулювання ліцензій та блокування ресурсів. Рішення регулятора про санкції є обов’язковими, а їх оскарження не зупиняє виконання (якщо інше не вирішить суд).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group