Нацполіція буде розшукувати сумнівно набуті активи дерслужбовців категорії категорій «Б» і «В»
Засідання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, що відбулось 15 липня стало майданчиком для розгляду проєкту Закону № 15260, що має на меті вдосконалення заходів з виявлення необґрунтованих активів та збору доказів для їх подальшого стягнення в дохід держави. Необхідність реформи обґрунтовується тим, що наразі Національна поліція, розслідуючи кримінальні справи про незаконне збагачення за статтею 368-5 КК України, не має достатніх процесуальних інструментів у межах цивільного законодавства для ефективної конфіскації майна службовців середньої ланки.
Суть законодавчих змін
Документ передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу та Закону «Про Національну поліцію».
Законопроєктом пропонується надати Національній поліції право вживати заходів щодо виявлення необґрунтованих активів, збирати відповідні докази та передавати матеріали прокурорам для пред’явлення позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави у порядку цивільного судочинства. Наразі ці функції закріплені переважно за НАБУ, САП та ДБР.
Крім того, керівники уповноважених підрозділів поліції зможуть безоплатно отримувати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, з державних реєстрів, баз даних та автоматизованих інформаційних систем, необхідну для виконання цих повноважень.
Документ також передбачає право Національної поліції залучати на добровільній або договірній основі експертів і фахівців для визначення ринкової вартості активів, щодо яких проводиться перевірка.
Також важливою є зміна підходу до оцінки активів. Законопроєкт пропонує відмовитися від використання критерію «мінімальної ринкової вартості», замінивши його поняттям «ринкова вартість». Саме цей показник пропонується застосовувати під час визначення вартості активів для вирішення питання про їх можливе визнання необґрунтованими.
Наразі основні повноваження щодо виявлення необґрунтованих активів та підготовки матеріалів для їх стягнення в дохід держави здійснюють, зокрема, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Державне бюро розслідувань. Законопроєкт пропонує розширити коло органів, які можуть здійснювати відповідну роботу, залучивши до цього Національну поліцію.
Ціна ігнорування
Проєкт пропонує оновити статтю 185-13 КУпАП. Тепер невиконання законних вимог посадових осіб Національної поліції щодо надання інформації, або надання недостовірних даних, тягне за собою штраф від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це ставить Нацполіцію в один ряд із НАБУ та ДБР у питанні захисту своїх інформаційних запитів.
Попри загальну підтримку ідеї посилення антикорупційного контролю, ГНЕУ висловило суттєві зауваження до проєкту.
Фахівці вбачають «невиправдану конкуренцію» між оновленою ст. 185-13 та вже існуючими ст. 185 та ст. 188-28 КУпАП. Різниця у штрафах є колосальною (від 8-15 мінімумів у ст. 185 до 400 у новій редакції), що створює корупційні ризики при виборі кваліфікації правопорушення.
Крім того, зміни до КУпАП мають вноситися окремим законом від змін до регулятивного законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність. Однак в основній частині поданого законопроекту вносяться зміни до КУпАП, а в прикінцевих положеннях – до Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про Національну поліцію».
Під час засідання Комітету було наголошено, що більшість суб’єктів декларування, якими займається поліція, а саме службовці категорій «Б» і «В», депутати місцевих рад, зараз випадають із поля зору цивільної конфіскації через відсутність повноважень у поліції.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтримала проєкт, зазначивши, що 80% матеріалів зараз надходять від НАЗК. Представник САП навів приклад: при фіксації ДТП інспектор може побачити дорогий автомобіль, оформлений на третю особу, і це вже є приводом для початку збору доказів необґрунтованості активу.
МВС та Нацполіція також підтримали ініціативу як таку, що підвищить ефективність роботи, хоча висловили побажання не обмежувати коло осіб, які можуть підписувати запити на інформацію.
Проте під час комітету було порушено питання про вартість процесу. Чи не буде держава витрачати мільйон гривень на суди та експертизи, щоб конфіскувати вживане авто вартістю 100 тис. грн?. САП відповіла, що використання ресурсів поліції на місцях навпаки здешевить процес збору доказів.
За результатами засідання Комітет дійшов висновку, що прийняття законопроєкту № 15260 дозволить забезпечити комплексний підхід до документування фактів незаконного збагачення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
