Після звернення про домашнє насильство соцслужби зобовʼяжуть оцінювати ризики для дітей у цих сімʼях
Домашнє насильство ніколи не обмежується однією жертвою. Воно руйнує життя цілих родин, а найбільш вразливими свідками й прихованими потерпілими часто стають діти. У сучасній реальності дитина часто залишається в тіні дорослої жертви, що створює додаткові можливості для кривдника чинити тиск або фізичну шкоду найбільш вразливим членам родини.
Верховна Рада робить крок до подолання «невидимості» дітей у справах про домашнє насильство. Законопроєкт № 15418 пропонує новий підхід до захисту постраждалих. Документ зобов’язує служби підтримки оцінювати рівень небезпеки не лише для людини, яка звернулася по допомогу, а й для кожної дитини, що проживає в осередку домашнього насильства. Такий крок може суттєво змінити систему реагування, зробивши її більш комплексною та орієнтованою на запобігання трагедіям, а не лише на їхні наслідки.
Законопроєкт пропонує викласти пункт 2-1 частини першої статті 14 чинного Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у новій редакції. Основна зміна стосується розширення повноважень загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.
Згідно з проєктом, ці служби повинні будуть здійснювати: «оцінку ризиків, що загрожують постраждалій особі з одночасним визначенням ризиків щодо загроз кожній дитині, що проживає з постраждалою особою».
Це означає, що оцінка вірогідності повторного вчинення насильства, настання тяжких наслідків або навіть смерті тепер повинна проводитися окремо для кожного суб’єкта в родині. Держава переходить від загального моніторингу ситуації до детального аналізу безпеки кожної дитини індивідуально.
Чому це потрібно саме зараз?
Законодавство визначає оцінку ризиків як оцінювання імовірності продовження насильства або настання фатальних наслідків для постраждалої особи.
Проте на практиці виникла ситуація, коли служби підтримки, фокусуючись на захисті дорослої жертви, наприклад, матері, могли ігнорувати специфічні загрози для дітей, які проживають у тому ж приміщенні.
Чинний закон не містить прямої вимоги обов’язкової оцінки ризиків саме для дитини, що може призводити до додаткових загроз з боку кривдника. Дитина, яка бачить насильство, автоматично вважається постраждалою, проте без формальної оцінки ризиків для неї складно розробити ефективний план безпеки.
Необхідність врегулювання питання оцінки ризиків для кожної дитини є логічним продовженням стратегії цифровізації та підвищення ефективності соціальних послуг, де кожен громадянин має бути «видимим» для правової системи.
Проєкт базується на нормах Конституції України та профільного Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Важливим аспектом для юристів та державних управлінців є те, що реалізація цих змін не потребує додаткових витрат із Державного бюджету. Це робить реформу максимально реалістичною до впровадження у стислі терміни, оскільки вона стосується перерозподілу повноважень та зміни протоколів роботи вже існуючих служб.
Попри очевидну користь, будь-яка зміна в соціально-правовій сфері несе певні ризики. Оцінка небезпеки для дитини вимагає специфічних знань, як психологічних так і педагогічних. Існує ймовірність, що працівники служб без належної підготовки можуть проводити таку оцінку формально.
Процедура оцінки може бути стресовою для дитини. Необхідно чітко розробити методику, щоб саме оцінювання не стало повторною травматизацією.
Юридичне визнання того, що загроза дитині є невід’ємною частиною будь-якого акту домашнього насильства проти члена її родини сприятиме реальному захисту інтересів дитини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
