Верховний Суд пояснив, чому справа про держзраду у воєнний час не може слухатися судом присяжних
Верховний Суд мав визначити, чи може обвинувачений розраховувати на суд присяжних під час воєнного стану. Захист наполягав, що через можливе довічне ув’язнення людину мали поінформувати про таке право. Однак Касаційний кримінальний суд зазначив: у період війни діють спеціальні процесуальні правила, які не передбачають участі присяжних у таких провадженнях. Про це йдеться в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 14.02.2024 у справі № 202/1744/22 (провадження № 51-5963км23).
За даними справи, обвинуваченого судять за державну зраду та сприяння діяльності терористичної організації. За версією слідства, він передавав представнику незаконного збройного формування «ДНР» інформацію про розміщення підрозділів Збройних сил України у Донецькій області у березні 2022 року, усвідомлюючи, що ці дані можуть бути використані під час бойових дій на території України. За ці дії йому інкримінували ч. 1 ст. 258-3 КК (сприяння терористичній організації) та ч. 2 ст. 111 КК (державна зрада), що передбачає можливе довічне ув’язнення.
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська від 23 січня 2023 року визнав обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Крім того, захисник обвинуваченого подав касаційну скаргу, у якій зазначив, що вина за ч. 1 ст. 258-3 КК не доведена, а щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 111 КК, що передбачає довічне позбавлення волі, обвинувачений мав право на розгляд справи судом присяжних.
Позиція сторони обвинувачення залишалася незмінною: ще на етапі досудового розслідування обвинуваченому повідомлено про підозру у тяжкому злочині, за який передбачено можливість довічного позбавлення волі. Захисник стверджував, що в таких обставинах особа мала право обирати між розглядом справи звичайним складом суду та судом присяжних, і тому підзахисного необхідно було завчасно поінформувати про таку можливість.
Верховний Суд: воєнний стан змінив порядок
Суд касаційної інстанції нагадав надав роз'яснення щодо доводів захисника, який наполягав, що обвинувачений, якому інкриміновано злочин, передбачений ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада), мав би розглядатися судом присяжних, оскільки санкція статті передбачає можливість довічного позбавлення волі.
Що передбачає закон
Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України, кримінальні провадження щодо злочинів, за які передбачене довічне ув’язнення, у суді першої інстанції розглядаються:
- колегією з трьох суддів, або
- судом присяжних — за клопотанням обвинуваченого (двох суддів і трьох присяжних).
Якщо обвинувачених кілька, і хоча б один із них вимагає суду присяжних, то провадження має здійснюватися саме в такому форматі щодо всіх.
Чому в цьому випадку присяжні не застосовувалися
Суд звернув увагу на важливі обставини:
- Обвинувальний акт надійшов до суду 2 травня 2022 року, коли в Україні вже діяв воєнний стан.
- Законом № 2201-IX, ухваленим 14 квітня 2022 року, у статтю 615 КПК внесено зміни, що регулюють особливий порядок кримінальних проваджень у період воєнного стану.
- Частина 10 статті 615 КПК, яка набрала чинності 1 травня 2022 року, встановила, що під час воєнного стану справи, за які передбачене довічне ув’язнення, розглядаються колегією з трьох суддів, крім випадків, коли склад суду присяжних був визначений ще до моменту введення воєнного стану.
У провадженні щодо обвинуваченого склад суду присяжних не був визначений до початку воєнного стану, а обвинувальний акт надійшов уже після набрання чинності оновленою статтею 615 КПК.
Висновок суду
Таким чином, розгляд провадження колегією з трьох суддів був законним і відповідає вимогам ч. 10 ст. 615 КПК, чинним у період воєнного стану.
Суд підтвердив, що процесуальних підстав для розгляду справи судом присяжних у цьому випадку не було.
З огляду на чинну редакцію статті 615 КПК Верховний Суд визнав, що суд першої інстанції сформував склад абсолютно правильно, а доводи сторони захисту не ґрунтуються на законі. Тож касаційна інстанція підтвердила, що розгляд без присяжних у цьому випадку — не порушення, а вимога процесуального закону, який регулює правосуддя у воєнний час.
Автор: Анастасія Гришкова
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
