Вирок скасований через ChatGPT: Верховний Суд обговорив стандарти доброчесності та використання ШІ
«Судово-юридична газета» вже опубліковувала матеріал про законопроєкт № 10392 щодо встановлення нових підстав для відрахування студентів із вишів, включно з академічним плагіатом, фальсифікаціями та недоброчесним використанням результатів, згенерованих штучним інтелектом.
Контекст ініціативи
Активне використання штучного інтелекту в навчальному процесі та дослідженнях потребує чітких нормативних і етичних орієнтирів. Генеративні алгоритми стають повсякденним інструментом студентів та дослідників, що породжує питання авторства, відповідальності та достовірності наукових результатів.
На цьому тлі Верховний Суд звернув увагу на важливість формування системи навчання академічній доброчесності, зокрема через курси Ради Європи HELP. Про це йдеться у публікації прес-центру Суду від 1 грудня 2024 року.
Зміст ініціативи
У межах обговорення пропонується інтеграція курсів HELP у програми університетів та наукових установ. Навчальні модулі охоплюють:
- принципи академічної доброчесності;
- захист прав людини у сфері освіти й досліджень;
- правила використання цифрових технологій та штучного інтелекту;
- механізми запобігання плагіату та маніпуляціям із даними.
Метою є формування єдиних стандартів, що поєднують міжнародні підходи та українську освітню практику.
Позиція судді Верховного Суду Яна Берназюка
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк деталізовано у презентації підтримав необхідність системних змін у сфері академічної доброчесності та відповідального використання ШІ. Його аргументи ґрунтуються на поєднанні принципів прав людини, верховенства права та етики технологій.
Детальніше про судову практику
У постанові Верховного Суду від 03.06.2025 у справі №560/8264/24 суд розглянув позов щодо оскарження рішення НАЗЯВО про виявлення академічного плагіату. Позивач стверджував, що у 2014 році, коли він захищав дисертацію, термін «академічна доброчесність» не був визначений у законодавстві, тому перевірка роботи у 2023–2024 роках є зворотною дією закону.
Верховний Суд відхилив ці доводи, наголосивши, що заборона плагіату існувала в українському праві ще з 1990-х років через норми авторського права, положення про присудження ступенів та етичні стандарти науки. Тому йдеться не про ретроспективність, а про оцінку триваючого порушення.
Суд також уточнив, що НАЗЯВО є суб’єктом владних повноважень, його рішення мають публічно-правовий характер, а рішення Комітету з етики не створюють юридичних наслідків і не можуть бути оскаржені окремо. Водночас суди не встановлюють факт плагіату — це компетенція НАЗЯВО; завдання суду полягає у перевірці процедури та обґрунтованості.
Зовсім іншу природу має ухвала Київського апеляційного суду від 30.07.2025 у кримінальному провадженні №22023011000000177(справа№11-кп/824/1818/2025), якою було скасовано вирок Дніпровського районного суду м. Києва щодо обвинувачення у поширенні проросійських матеріалів, розпалюванні ворожнечі та закликах до зміни державних кордонів.
Апеляційний суд встановив істотні порушення КПК, головним із яких стало використання судом першої інстанції фрагментів тексту, згенерованих штучним інтелектом. Суд підкреслив, що вирок має ґрунтуватися на особистому правовому аналізі судді, а ШІ не може замінювати суддівське мотивування. Апеляція скасувала вирок і призначили розгляд у суді першої інстанції повторно.
Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки лінгвістичній експертизі, технічним даним щодо акаунтів та іншим доказам, порушивши вимоги статей 94 і 374 КПК.
Орієнтація на етику та права людини
Берназюк наголошує, що академічна доброчесність не може розглядатися окремо від правових гарантій. Навчальні курси повинні включати елементи прав людини, прозорості, відповідальності та коректного застосування ШІ. Такий підхід мінімізує ризики порушення авторського права, маніпуляції результатами чи створення недостовірних наукових матеріалів.
Роль ШІ як допоміжного інструмента
У коментарях, присвячених цифровізації, Берназюк підкреслює, що штучний інтелект може бути корисним інструментом, але не здатен замінити людського автора чи науковця. Відповідальність за зміст роботи залишається за людиною, а використання алгоритмів повинно бути відкритим та позначеним.
Значення якісного правового регулювання
Суддя акцентує на важливості правової визначеності. У контексті ШІ це означає формування чітких правил щодо допустимого використання алгоритмів у навчанні та дослідженнях. Такі норми можуть бути інтегровані у внутрішні політики університетів і в загальнонаціональні стандарти.
Автор: Марія Долинська, юрист
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
