Кваліфікаційне оцінювання суддів може продовжитися за новими правилами

Як відомо, наразі триває процес відбору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Після формування нового складу ВККС, скоріш за все, відновить процедуру кваліфікаційного оцінювання діючих суддів (переатестацію).

19 січня Вища рада правосуддя підтримала проект Державної антикорупційної програми, розробленої НАЗК, де йдеться і про нові правила для такої переатестації. Щоправда, ВРП висловила свої зауваження та пропозиції. Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», дані зауваження можуть бути як враховані, так і не враховані.

Навіщо потрібна ДАП

Фактично у Державній антикорупційній програмі прописані заходи, які НАЗК вважає такими, що схвалюються міжнародними партнерами. Виконання цих заходів повинно допомогти Україні відзвітувати у частині виконання плану для початку переговорів про вступ до ЄС та сприяти отриманню грантових коштів, відзначив заступник голови НАЗК Андрій Вишневський під час засідання ВРП 19 січня.

«Проект ДАП – це інструмент реалізації Антикорупційної стратегії, яка була прийнята парламентом в червні 2022 року, і яка була однією з неформальних вимог ЄС, зокрема Данії, аби Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Відповідно реалізація цієї Стратегії через інструмент Державної антикорупційної програми буде постійно у фокусі уваги ЄС, Єврокомісії.

3 лютого 2023 року відбудеться саміт Україна-ЄС, а у березні відбуватиметься оцінювання того, як Україна виконала 7 вимог для того, щоб відкрилися переговори про членство.

Питання того, коли буде затверджена Державна антикорупційна програма, і як вона буде виконуватися, безумовно, буде на порядку денному і ці питання будуть ставитися. А пізніше, коли відкриються переговори, буде окремий розділ цих переговорів, який стосуватиметься антикорупційної політики.

Відповідно, коли ми будемо мати затверджену ДАП і почнемо її виконувати,  нам буде що сказати на цих переговорах, ми зможемо показати динаміку.

Саме заради цього була сформована і система індикаторів ДАП. Вона має два рівні. Там є система індикаторів оцінювання прогресу досягнення очікування стратегічних результатів, які є у самій Стратегії, які визначені законом, і які точно треба моніторити. І вона якраз побудована таким чином, щоб Україні завжди було що сказати, який прогрес вона досягнула у питаннях антикорупції та доброчесності. І другий блок операційних індикаторів, який дозволяє поточно моніторити виконання заходів програми», - зазначив Андрій Вишневський.

«Уже на сьогодні в рамках 100 млн євро, які вже виділяються Єврокомісією на відбудову і розпорядником яких буде новооб’єднане Міністерство інфраструктури і розвитку територій є попереднє бачення і домовленість, що частина цих коштів, в рамках бюджетної програми, підуть на виконання цієї Стратегії.

І, звичайно, вони підуть не лише Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК). В першу чергу, вони підуть, з цієї бюджетної програми, тим державним органам, які будуть реалізовувати заходи ДАП, зокрема ті, які потребують додаткового фінансування», - додав заступник голови НАЗК.

Переатестація суддів за новими правилами

Зокрема, у поясненнях НАЗК до ДАП йдеться про нові правила для кваліфікаційного оцінювання суддів.

«Під час удосконалення положень Конституції України у 2016 році щодо правосуддя запроваджено проведення кваліфікаційного оцінювання усіх діючих суддів. Дотепер його не завершено щодо більш як 2000 суддів. Також залишається значною кількість вакантних суддівських посад і вона також перевищила 2000 станом на кінець 2021 року.

При цьому, у процедурах, які визначені ВККС, існує можливість спрощення здійснення окремих етапів та зменшення навантаження на членів ВККС і секретаріат органу, наприклад, щодо проведення іспитів та тестувань (зокрема, щодо можливості дистанційного їх виконання з дотриманням гарантій самостійного їх виконання учасниками та відеофіксацією); можливістю оцінювання практичних завдань фахівцями, залученими ВККС; спрощенням виставлення балів за результатами психологічних тестувань тощо.

Тому у проекті Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки запропоновано розробити нормативно-правовий акт, яким буде спрощено порядок проведення іспитів та тестувань, зокрема, щодо можливості дистанційного їх виконання з дотриманням гарантій самостійного їх виконання учасниками та відеофіксацією; можливістю оцінювання практичних завдань фахівцями, залученими ВККС; спрощенням виставлення балів за результатами психологічних тестувань.

Доцільність подальшого спрощення процедур в інших аспектах потребує аналізу, щоби такі кроки були збалансованими і не призвели до погіршення якості чи повноти оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді), що нівелюватиме зміст процедур добору та кваліфікаційного оцінювання. У разі необхідності, заходи з подальшого спрощення процедур можуть бути включені до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки під час наступних переглядів», - зазначає НАЗК.

«Для нас як політико формуючого органу в сфері запобігання корупції принципово важливими є три питання.

Це єдині критерії доброчесності, які б застосовувалися всіма причетними органами в унісон при всіх процедурах добору суддів, їх дійсно немає і це призводить до проблем.

Спрощення процедури оцінювання суддів. Сьогодні прозвучало від членів ВРП, що наявна процедура, її складність і недостатня об’єктивність призвели до того, що велика кількість хороших суддів не пройшла оцінювання з технічних питань. І ми якраз пропонуємо зробити процедуру простішою і об’єктивнішою. Ніякої шкоди чи ризиків для судової влади тут немає, навпаки.

Третє це удосконалення процедури оскарження рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності зокрема у частині зняття того обмеження, яке є зараз, що неможливо по суті оскаржити в апеляційному порядку без згоди тієї палати, яка приймала рішення про притягнення до відповідальності», - зазначив Андрій Вишневський.

Що прописано у ДАП

У проекті ДАП проблема сформульована наступним чином.

«2.1.2. Проблема. Процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсні процедури потребують удосконалення та розробки чітких і передбачуваних критеріїв (індикаторів) доброчесності та професійної етики. Доброчесність та професійна етика як стандартні вимоги до суддів недостатньо впроваджені на практиці, а оцінювання цих вимог не завжди є прозорим та передбачуваним.

Різні органи, залучені до проведення кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посади судді), застосовують різні підходи та різні стандарти доказування при оцінці доброчесності та професійної етики суддів чи відповідних кандидатів. Найкращі практики, зокрема, запроваджені Громадською радою міжнародних експертів (далі – ГРМЕ), не враховуються належно органами суддівського врядування.

Відсутні вимоги та належно визначені процедури оцінювання кандидатів на посаду судді (поза процедурою кваліфікаційного оцінювання) на відповідність критерію доброчесності. Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) не бере участі у процедурах добору суддів поза процедурою кваліфікаційного оцінювання, з приводу чого Європарламент висловлював жаль у резолюції від 11 лютого 2021 року щодо виконання Угоди про асоціацію з Україною в ЄС. Інституційна спроможність, ресурси та роль ГРД потребують посилення з урахуванням попереднього досвіду її діяльності.

Дотепер не завершене передбачене Конституцією України кваліфікаційне оцінювання щодо більш як 2000 суддів. Також залишається значною кількість вакантних суддівських посад і вона також перевищила 2000 станом на кінець 2021 року.

«Пропускна здатність» ВККС у доборі суддів та проведенні кваліфікаційного оцінювання не дозволяла забезпечувати якісне й всебічне оцінювання суддів (кандидатів на посади суддів) за критеріями компетентності, доброчесності та професійної етики. Причини цього полягали, зокрема, в неоптимальних організаційних рішеннях щодо окремих етапів процедур добору та оцінювання.

Відсутність затвердженої професіограми судді не дозволяє сформувати єдині очікування в усіх заінтересованих сторін щодо оцінки якостей кандидатів на суддівські посади, не сприяє об’єктивному та безсторонньому визначенню відповідності суддів (кандидатів на посади судді)

Система визначення балів для суддів (кандидатів на посаду судді) під час здійснення ВККС процедур добору суддів та кваліфікаційного оцінювання не є оптимальною: розподіл балів між «об’єктивними» та «суб’єктивними» складовими не є збалансованим; відсутні чіткі правила щодо виставлення балів кандидатам залежно від продемонстрованих ним якостей.

Це також сприяє недостатній обґрунтованості та неналежній вмотивованості рішень ВККС, створює невиправдану надмірну дискрецію», - зазначається у проекті програми.

Загалом пропонується вирішити такі задачі.

«Підготовлено та оприлюднено аналіз практики здійснення оцінки відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики (в т.ч. з урахуванням релевантної судової практики):

• Громадською радою доброчесності
• Громадською радою міжнародних експертів
• Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
• Вищою радою правосуддя

Набрав чинності закон, яким передбачено затвердження єдиних критеріїв (індикаторів) для оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді під час усіх процедур добору та оцінювання суддів

Єдині критерії (індикатори) для оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді:

- розроблені ВРП, ВККС, ГРД, ГРМЕ з урахуванням професіограми судді та найкращих практик, визначених за результатами аналізу практики здійснення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів на посаду судді – критерію доброчесності

- розроблені у консультаціях ВРП, ВККС, ГРД, ГРМЕ, РСУ, неурядових організацій

- затверджені

- оприлюднені

- застосовуються ВРП, ВККС, ГРД, ГРМЕ

Щонайменше 80% фахівців з питань судочинства оцінюють, що:

- спільні критерії (індикатори) для оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді, які застосовуються на практиці, повністю або здебільшого враховують професіограму судді, а також усі найкращі практики попереднього здійснення оцінки відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидатів на посаду судді – критерію доброчесності ВРП, ВККС, ГРД, ГРМЕ

- спільні критерії (індикатори) для оцінки доброчесності та професійної етики судді, а також доброчесності кандидата на посаду судді, які застосовуються на практиці, є всеохоплюючими і стосуються усіх необхідних аспектів

- спільні критерії (індикатори) для оцінки доброчесності та професійної етики судді, доброчесності кандидата на посаду судді, систематично застосовуються у діяльності ВРП, ВККС, ГРД, ГРМЕ

Набрав чинності закон, яким:

- передбачено оцінку відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності у всіх процедурах добору суддів

- розширено участь ГРД у сприянні ВККС встановленню відповідності кандидатів на посаду судді критерію доброчесності на всі процедури добору суддів

- встановлено, що у разі наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, а кандидата на посаду судді – критерію доброчесності проводиться спільне засідання ВККС та ГРД, за результатами якого може бути прийняте рішення про відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики лише в разі його підтримки більш як половиною спільного складу ВККС та ГРД, у тому числі більш як половиною членів ГРД

- передбачено доступ членів ГРД та уповноважених працівників секретаріату ГРД до суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) у повному обсязі

- передбачено утворення секретаріату ГРД, який сприяє членам ГРД під час здійснення визначених законом повноважень, з визначеннями джерела фінансування його діяльності

- передбачено участь ГРД у визначенні графіків, строків та черговості проведення оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді

Сформовано та функціонує Секретаріат ГРД.

Щонайменше 80% фахівців з питань судочинства оцінюють що:

- у всіх процедурах добору суддів відбувається оцінка відповідності суддів чи кандидатів на посаду судді відповідно критеріям доброчесності та професійної етики

- участь ГРД у встановленні відповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики передбачена у всіх необхідних процедурах добору суддів

- ГРД має достатні ресурси та повноваження для виконання покладених на неї завдань

Внесені зміни до актів ВККС, відповідно до яких спрощено порядок проведення іспитів та тестувань, зокрема, щодо можливості дистанційного їх виконання з дотриманням гарантій самостійного їх виконання учасниками та відеофіксацією; можливості оцінювання практичних завдань фахівцями, залученими ВККС, та спрощення виставлення балів за результатами психологічних тестувань тощо.

Оприлюднено аналітичний звіт щодо доцільності подальшого удосконалення та спрощення процедур добору суддів, кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) з метою уникнення невиправданих затримок.

Запроваджено формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Професіограма судді:

- розроблена ВККС

- доопрацьована за результатами консультацій з ВРП, ГРД, ГРМЕ, РСУ, неурядовими організаціями

- затверджена ВККС

- оприлюднена

- постійно застосовується на практиці, зокрема, при визначенні детальних методик із виставлення балів під час добору суддів та кваліфікаційного оцінювання

Детальні методики ВККС щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання:

- розроблені з урахуванням визначеної ВККС професіограми судді;

- доопрацьовані за результатами консультацій з ВРП, ГРД, ГРМЕ, РСУ, неурядовими організаціями

- затверджені ВККС

- оприлюднені

- постійно застосовуються у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання

Набрав чинності закон, яким встановлено обов’язкове оприлюднення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів», - зазначається у проекті ДАП.

Переведення суддівських досьє в електронну форму

Ще одним окремим аспектом проблеми, який, на думку НАЗК, не сприяє оперативній роботі ВККС та збільшує навантаження на неї, є ведення і формування суддівських досьє (досьє кандидатів на посади судді) у паперовій формі, хоча законодавчо передбачено їх формування і ведення саме в електронній формі. Це не втілено дотепер, через що неефективно використовуються обмежені ресурси.

З огляду на це у проекті Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки пропонується:

1) розробити програмне забезпечення та запровадити технічне устаткування для забезпечення формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС);

2) провести сертифікацію комплексної системи захисту інформації програмно-апаратного комплексу (модулів тощо), необхідних для забезпечення формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі у ЄСІТС;

3) підготувати та затвердити положення, що визначає порядок функціонування підсистеми, у якій забезпечується формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі у ЄСІТС.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.