Суддя вирішила звільнити помічника за погану роботу, однак помічник написав заяву на декретну відпустку: позиція Верховного Суду

Верховний Суд вирішив черговий спір між суддею, судом та помічником судді, який виник внаслідок конфлікту між суддею та її помічником.

Як зазначено в матеріалах адміністративної справи, у 2017 році помічником судді Козівського районного суду Тернопільської області Оксани Гриновець був призначений Ігор Г.

Однак, на початку травня 2020 року Ігор Г. перебував на амбулаторному лікуванні та знов приступити до виконання своїх обов’язків він мав 9 травня 2020 року.

Втім, 6 травня суддя Оксана Гриновець звернулася до керівника апарату Козівського райсуду із подання про звільнення Ігоря Г. 

Підставою для вказаного подання стало те, що Ігор Г. в очах судді «підірвав довіру» до себе, оскільки за у березні, квітні, травні 2020 року фактично не здійснював свої посадові обов’язки, перебуваючи або у відпустках, або на лікарняному. Також, суддя зазначила, що Ігор Г. не дотримувався строків підготовки документів та виконання доручень судді, передоручав свою роботу іншим працівникам апарату суду, не здійснював підбір необхідної для розгляду конкретних справ судової практики, не контролював своєчасність надсилання копій судових рішень, не виконував інших доручень, що стосуються організації розгляду судових справ тощо.

Відтак, на думку судді, Ігор Г. більше не міг перебувати на посаді її помічника.

Однак, 9 травня 2020 року Ігор Г., дізнавшись про рішення судді, надіслав в суд заяву про надання йому відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з виходом його дружини на роботу. Дружина Ігоря Г. також працювала в суді, хоча й в іншій області. 

Втім, зазначені дії не допомогли Ігорю Г. уникнути звільнення і 12 травня 2020 року він був звільнений з посади помічника судді у зв’язку з надходженням відповідного подання судді.

Не погодившись з рішенням керівника апарату суду та судді Оксани Гриновець, Ігор Г. ініціював судовий процес.

Він, зокрема, зазначив, що подання судді Оксани Гриновець, датоване 6 травня 2020 року, було зареєстроване в автоматизованій системі документообігу суду лише у 8:30 12 травня 2020 року.

Однак, у липні 2021 року Львівський окружний адміністративний відмовив Ігорю Г. у задоволенні позову.

Суд першої інстанції зазначив, що у трудових правовідносинах, які виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників відбувається, зокрема, з підстав, передбачених спеціальним законом - Законом № 1402-VIII (тобто Законом «Про судоустрій і статус суддів»). У даному випадку такою підставою є подання судді.

При цьому, суд першої інстанції наголосив, що механізм звільнення помічника судді за приписами статті 157 Закону №1402-VІІІ передбачає відсутність вираженої волі з боку власника або уповноваженого органу, та наявність волі відповідного судді, яка оформлена поданням про звільнення помічника.

Протилежну позицію у подальшому зайняв Восьмий апеляційний адміністративний суд.

У лютому 2022 року апеляційна інстанція скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове рішення про часткове задоволення позову. Суд постановив поновити Ігоря Г. на посаді помічника судді з 13 травня 2020 року, а також зобов’язала Козівський районний суд  розглянути заяву Ігоря Г. про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за наслідками розгляду якої прийняти відповідне рішення про яке й повідомити заявника.

Апеляційний суд зазначив, що до моменту реалізації керівником апарату подання судді про звільнення позивача із займаної посади (12 травня 2020 року) до суду вже надійшла заява позивача (9 травня 2020 року) про надання йому соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв`язку із виходом матері дитини на роботу. Однак, ця заява залишилася без будь-якого реагування відповідача. Натомість мало місце винесення спірного наказу про звільнення позивача.

На думку суду апеляційної інстанції, подання батьком дитини заяви і відповідних документів є безумовною підставою для надання останньому відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому апеляційний суд послався на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 8 червня 2021 року у справі № 487/8206/18, і зазначив, що у спірних правовідносинах право на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається реалізованим з моменту подання (9 травня 2020 року) позивачем відповідної заяви роботодавцеві з підтвердженням обставин виходу матері дитини на роботу до закінчення терміну цієї відпустки та наявності у позивача дитини, яка не досягла трирічного віку.

Оскільки заява позивача про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додані до неї документи не були розглянуті відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву позивача та ухвалити за наслідками її розгляду відповідне рішення.

З такою позицією суду апеляційної інстанції не погодилась вже суддя Оксана Гриновець.

Суддя зазначила у касаційній скарзі, що у трудових правовідносинах, що виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів відбувається згідно із вимогами спеціального закону - Закону № 1402-VІІІ.

При цьому, законодавець окремо передбачив можливість припинення трудового договору за приписами спеціальних законів (пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України), яка не пов`язана зі звільненням за ініціативою власника в порядку, визначеному статтями 40, 41 КЗпП України.

З огляду на викладене суддя повідомила про суперечливість встановлення судом апеляційної інстанції факту подання помічником судді (позивачем) заяви про надання соціальної відпустки після внесення суддею подання про його звільнення, а тому, на думку судді, є необхідним також надання висновків Верховного Суду щодо того, з якого моменту у керівника апарату суду виникли підстави для видання наказу про звільнення помічника судді, враховуючи нюанси цієї справи.

Також Оксана Гриновець зазначила про те, що судом апеляційної інстанції помилково використано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 8 червня 2021 року у справі №487/8206/18. Суддя звернула увагу, що у наведеній справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання правильного застосування положень трудового законодавства, а саме пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (звільнення працівника за прогул) у поєднанні з положеннями частини першої статті 181 Кодексу (порядок надання відпустки для догляду за дитиною) в контексті обов`язковості для працівника дочекатися наказу роботодавця про таку відпустку для можливості скористатися відповідною соціальною гарантією.

Вирішуючи зазначений спір, Касаційний адміністративний суд у складів Верховного Суду у травні 2023 року зазначив наступне.

Рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 затверджено Положення про помічника судді (далі - Положення № 21, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), яке розроблено відповідно до вимог Законів № 1402-VIII та визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Положення № 21 помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Згідно з пунктами 7, 8 Положення № 21, судді самостійно здійснюють добір помічників.

Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше, ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

За правилами абзаців першого та другого пункту 12 Положення № 21, трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи, визначає Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів КАС ВС зазначила, що особливість патронатної служби полягає у тому, що діяльність працівників цієї служби спрямована на забезпечення ефективності функціонування визначених законодавством категорій публічних службовців, а не державного органу, чим власне і обумовлена означена специфіка їхнього правового статусу. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі № 640/19047/21.

Прийняття на посаду помічника судді і його звільнення має свою специфіку, суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника, а тому суддя має право внести подання керівнику апарату відповідного суду про його звільнення.

Незалежність судді і авторитет суду при цьому залежить від злагодженої взаємодії між суддею і його помічником, передумовою якої є високі професійні і морально-етичні якості помічника.

Приписами Положення № 21 передбачена можливість звільнення помічника судді за ініціативою судді на підставі його подання.

Наведене свідчить, насамперед, про те, що помічник перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні судді, на розсуд якого віднесено, зокрема, і питання звільнення помічника. При цьому, таке звільнення оформлюється наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі подання судді.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що у трудових правовідносинах, які виникають при проходженні патронатної служби помічниками суддів, звільнення помічників суддів, з урахуванням приписів пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України та статті 157 Закону №1402-VIII, відбувається, зокрема, на підставі подання судді про звільнення помічника. При цьому, керівник апарату відповідного суду є лише виконавцем такого подання судді, якому надає матеріальну форму у вигляді наказу.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що суддя Козівського районного суду Тернопільської області Оксана Гриновець, з якою працював позивач, 6 травня 2020 року подала до керівника апарату суду подання про звільнення Ігоря Г. з посади помічника судді Козівського районного суду Тернопільської області, оскільки помічник в її очах втратив довіру.

Отже, суддя реалізувала своє право, визначене чинним законодавством, на звільнення особи, яка не відповідала вимогам для посади помічника.

Вказане подання було реалізоване шляхом винесення керівником апарату Козівського районного суду Тернопільської області 12 травня 2020 року наказу про звільнення Ігоря Г.

Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції, що прийняття на посаду помічника судді і його звільнення мають свою специфіку, а суддя самостійно здійснює добір помічника, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату суду за поданням судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника, а тому суддя має право внести подання керівнику апарату відповідного суду про його звільнення. Незалежність судді і авторитет суду залежить від злагодженої взаємодії між суддею і його помічником, передумовою якої є високі професійні і морально-етичні якості помічника.

У правовідносинах із суддею помічник перебуває в безпосередньому, прямому підпорядкуванні, а призначення, звільнення, застосування заходів заохочення чи дисциплінарного стягнення, надання йому відпусток покладено на розсуд судді і може відбуватися виключно за обов`язковим погодженням із суддею.

Помічнику не може бути надана відпустка керівником апарату суду без погодження з  суддею, як і не може бути примушено суддю до співпраці з помічником, оскільки керівник апарату не має повноважень на ревізування таких рішень судді і це нівелювало б сам зміст патронатної служби.

Верховний Суд наголосив, що заява Ігоря Г. про надання відпустки по догляду за дитиною датована 9 травня 2020 року. Враховуючи, що вказаній заяві позивача передувало подання судді про звільнення її помічника, право позивача на відпустку не могло бути реалізовано.

Також колегія суддів Верховного Суду зазначає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 8 червня 2021 року у справі №487/8206/18), які були застосовані судом апеляційної інстанції, не можуть бути використані до спірних правовідносин, оскільки не є подібними. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду розглядала питання щодо звільнення особи, яка не проходила патронатну службу, а була звільнення за прогул з посади економіста зі збуту у товаристві з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відповідності наказу керівника апарату Козівського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2020 року № 27-К про звільнення Ігоря Г. вимогам Закону №1402-VIII, Положення № 21 та відсутності підстав для його скасування.

У підсумку, колегія суддів КАС ВС погодилась з висновками саме суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду скасувала постанову Восьмого апеляційного адміністративного суд від 3 лютого 2022 року і залишила в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 липня 2021 року.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» розповідала про судовий спір, який виник внаслідок того, що помічник судді не погодилась зі звільненням з посади після переводу судді в інший суд внаслідок окупації міста.

Також «Судово-юридична газета» розповідала про спір, який виник внаслідок того, що суддя столичного суду вирішив взяти собі додаткового помічника, однак йому відмовили в такому бажанні.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.