Верховна Рада схвалила засекречування судових рішень в Реєстрі – далі можуть закрити доступ до справ про мобілізацію

15:52, 23 травня 2024
До другого читання пропонується внести поправки, за якими з публічної частини Реєстру судових рішень вилучать рішення по справах щодо військовозобов’язаних та військовослужбовців – практика щодо мобілізації стане закритою для громадськості.
Верховна Рада схвалила засекречування судових рішень в Реєстрі – далі можуть закрити доступ до справ про мобілізацію
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Незабаром практика судів стосовно мобілізації та виконання військового обов’язку може бути закрита для громадськості. Відповідний законопроект №7033-д авторства голови Комітету ВР Дениса Маслова 23 травня ухвалила в першому читанні Верховна Рада.

Законопроект №7033-д пропонує закривати окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень «у зв’язку із чутливістю цієї інформації в умовах війни».

Також автори законопроекту пропонують надати суду право додатково визначити відповідну інформацію такою, що не підлягає розголошенню (опублікуванню), у разі, якщо розголошення окремої інформації на переконання суду «може зашкодити безпеці». Тобто суд сам зможе вирішувати, які рішення слід виключити з публічного доступу.

За даними членів Комітету, до другого читання пропонується закрити у Реєстрі також і окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.

У висновку Комітету зазначено, що «члени Комітету вважають, що під час підготовки до другого читання законопроекту №7033-д є необхідність у застосуванні статті 116 Регламенту в частині положень, що стосуються змін, внесених Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Тобто, законом про посилення мобілізації, який набув сили 18 травня.

Цікаво, що законопроект Дениса Маслова передбачає, що у текстах судових рішень мають бути закриті найменування об’єктів критичної інфраструктури. А туди входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади.

Отже, якщо буде йтися, наприклад, про виборчий спір, то дізнатися, хто з ким судився, буде неможливо.

Загалом до переліку об’єктів критичної інфраструктури відноситься невизначене число об’єктів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів  від 16.12.22 №1384, яка визначає Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, до числа таких об’єктів можуть відносити:

  • об’єкти, які займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів,
  • органи державної влади та місцевого самоврядування,
  • засоби масової інформації,
  • суди,
  • органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
  • ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

Виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури?

Якщо йти за логікою законодавця, то з Реєстру мають зникнути і найменування державних органів.

Також законопроект 7033-д розширює перелік рішень суду, доступ до яких «відтерміновується». До нього додано ухвали про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів.

Крім того, передбачено, що як доступ громадян, так і доступ державних органів (які мають повний доступ до Реєстру судових рішень) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії тощо забезпечується «через рік після внесення таких ухвал до Реєстру».

Загалом проект виписано досить розлого. З урахуванням того, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя відмежувалася від питання визначення критеріїв, за якими слід вилучати з публічного доступу тексти судових рішень, хоча з відповідним листом до неї зверталася ДСА, виникає питання, як адміністратор Реєстру – ДП «Інформаційні судові системи» взагалі буде виконувати новий закон.

Адже наразі Реєстр не передбачає можливості закрити всі потрібні рішення за «одним помахом руки» і скоріше являє собою «звалище» документів.

Як зазначало раніше у своєму зверненні Transparency International Ukraine, цим же законопроектом планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

«Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів», - зазначалося у зверненні.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Сьогодні день народження святкують
  • Галина Момонт
    Галина Момонт
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Ігор Бенедисюк
    Ігор Бенедисюк
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді