Детінізація, ОВДП, підвищення податків, прискорена девальвація та емісія – Данило Гетманцев перелічив, які існують варіанти покриття дефіциту бюджету
Для того, аби покрити потребу у фінансуванні державних видатків України, існує кілька варіантів. Один з них це підвищення податків. При цьому швидко отримати кошти у необхідних для країни обсягах можна лише через зміни до основних податків, якими є ПДВ та військовий збір. Найгіршим же варіантом буде емісія. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю Укрінформу.
«Пройдімося по тих варіантах, які є «на столі». Перше джерело – це згадана детінізація. Вона відбувається, але її нинішніх темпів, вочевидь, недостатньо, щоб покрити дефіцит у 200 млрд гривень, який дуже скромно, як на мене, визначив міністр фінансів.
За моїми підрахунками, йдеться про суму у понад два рази більшу.
Ще одне джерело – збільшення запозичень на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП. Але цей ресурс обмежений, потенціал таких запозичень майже вичерпано. Інший варіант – примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в облігації, це десь 150 млрд гривень, але вважаю це дуже поганим рішенням. «Надпоганий» шлях для пошуку ресурсу – це прискорена девальвація та емісія.
Ще одне погане рішення (на жаль, «хороших» фактично не залишилося) – це підвищення податків. Ми вже затвердили, рекомендувавши до другого читання, законопроєкт про підвищення до європейського рівня податків на паливо. Потенціал поступового підвищення акцизів у 2024-ому – 2,7 млрд гривень на місяць. На розгляді в комітеті також законопроєкт про підвищення податків на тютюн.
Але це – не останні зміни. Очікуємо від Кабінету Міністрів пропозицій про те, як розв’язувати проблему тотального недофінансування. Остаточних варіантів наразі немає» - зазначив Данило Гетманцев.
На питання, чи йдеться про збільшення військового збору до 5%, а ПДВ – до 23%, Гетманцев зазначив, що це «на рівні інсайдів чи просто чуток».
«Ми не маємо права обговорювати це, доки не побачимо офіційних пропозицій від уряду. Ви чули прем'єр-міністра: питання підвищення податків на рівні КМ зараз не обговорюється. Більше того, обговорюють проєкти, які пов’язані з додатковими невійськовими видатками на кшталт підготовленої Міністерством економіки програми “кешбеку” за товари, вироблені в Україні» - зауважив він.
«Можу лише одне сказати: швидко отримати кошти у необхідних для країни обсягах можна лише через зміни до основних податків, якими є ПДВ та військовий збір. Більше варіантів немає.
Якщо говорити про емісію, то це – я вже казав, – найгірший варіант. Бо емісія – це інфляція, вона, власне, є податком на бідних. Ми практикували емісію в 2022 році на суму 400 млрд гривень, що, серед іншого, спровокувало інфляцію у 26%. Зараз фінансова ситуація в країні, безумовно, краща, ніж першого року війни. Інфляція дуже низька – 3,3%, золотовалютні резерви – на історично високих рівнях.
У Меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом можливість процедури бюджетної емісії передбачено – після консультацій між Мінфіном, НБУ та МВФ, якщо інші джерела покриття бюджетного дефіциту буде вичерпано. Але при цьому визначено і обмеження емісії – максимум 50 млрд гривень на квартал.
Але нам би не хотілося взагалі вмикати цей інструмент, бо він поганий, найгірший з-поміж усіх варіантів, які зараз» - підкреслив Данило Гетманцев.
На питання, чи може бути так, що законопроект про підвищення податків подасть «старий» Кабмін і піде у відставку, Гетманцев заявив, що у разі відставки Кабміну – у що він особисто не вірить, вважаючи це небезпечним рішенням, – всі законопроекти, внесені цим урядом та ще не ухвалені Верховною радою, вважатимуться відкликаними.
«І новий Кабмін буде змушений вносити свій проєкт з варіантом податкових змін. Тому «фінт» з перекладанням негативу навряд чи можливий. Та і я переконаний, що про негатив та рейтинги у нас в команді мало хто думає, коли йдеться про необхідні країні рішення» - додав він.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
