Факт того, що військовослужбовець не складав військову присягу, не заважає його засудженню за відмову від виконання наказу командира – Верховний Суд

Якщо військовослужбовець не приймав військову присягу, його також можуть засудити за відмову виконувати наказ командира. Про це зазначено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2025 року по справі №233/2667/23.

Обставини справи

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2023 року військовослужбовця визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Його визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді стрільця, отримавши законне усне бойове розпорядження командира про прибуття для обладнання інженерних споруд та підготовки запасних вогневих позицій на взводному опорному пункті, яке йому довів його прямий начальник, відкрито відмовився від виконання зазначеного бойового розпорядження начальника.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 5 вересня 2024 року залишив без змін це вирок.

У касаційній скарзі захисник вказав, що суд не взяв до уваги показання самого обвинуваченого, а також, що він раніше не проходив військової служби, не складав присягу, тобто у нього відсутня будь-яка попередня бойова підготовка. Зазначає, що військове звання «солдат» присвоєно всупереч чинного законодавства.

Звертає увагу, що спочатку військовослужбовець повинен пройти програму підготовки і тільки потім складати військову присягу. Проте, станом на 4 березня 2023 року чоловік не проходив військової служби і мав бути направлений в навчальний центр.

Наполягає, якщо підзахисний не склав військової присяги, він не міг порушити норми та вимоги Статуту Збройних сил України, а в командування в/ч не було жодних законних підстав для направлення його на лінію фронту для виконання бойових завдань.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд вказав, що, як убачається з вироку, суд, досліджуючи обліково-послужну картку до військового квитку, встановив, що графа «18. Військову присягу прийняв» та «22 Військова підготовка» не заповнені.

Прийняття Військової присяги покладає на військовослужбовців усю повноту відповідальності за виконання військового обов`язку.

Як встановлено в судовому засідання показаннями свідків, матеріалами службового розслідування, військовослужбовець категорично відмовився приймати присягу, в той день як інші військовослужбовці її склали.

Вказані дії розцінюються судом як подання іншим військовослужбовцям ганебного прикладу нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність у обвинуваченого належної військової підготовки обумовлено його поведінкою, ставленням до військової служби та не бажанням її проходження, оскільки він не виконав наказ отримати зброю та вирушити на полігон для проведення навчальних стрільб, про що свідчать матеріали службового розслідування.

Для обвинуваченого, як для громадянина, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період початком військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як зазначив суд, з матеріалів службового розслідування від 15 березня 2023 року щодо засудженого встановлено, зокрема, що за порушення вимог статті 6, абзаців 1, 2, 3, 4, 5 статті 11, статті 16, абзацу 2 статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за відмову від виконання наказу солдата притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана».

Рішення командира, викладене в матеріалах службового розслідування від 15 березня 2023 року на час розгляду справи в апеляційній інстанції стороною захисту або самим обвинуваченим не оскаржувалось.

Крім того, суд врахував, що наказ командира, який обвинувачений відмовився 7 квітня 2023 року виконувати, містив вимогу про прибуття для обладнання інженерних споруд та підготовки запасних вогневих позицій на взводному опорному пункті на другій лінії оборони, тобто не був безпосередньо пов`язаний із бойовими діями, а передбачав виконання будівельних робіт по обладнанню інженерних споруд.

Отже, на підставі зазначеного вище, колегія суддів ВС погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК, доведена поза розумним сумнівом.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.