Податкова має отримати дані про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків – Кабмін схвалив бюджетну декларацію

Домовленості українського уряду з міжнародними партнерами передбачають розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків. Відповідний захід Кабмін також зафіксував у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, яку схвалив постановою 774.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», уряд вже подав до Верховної Ради законопроект 13233 про реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів громадян. Реєстр буде вести Державна податкова служба.

Як зазначає уряд у Бюджетній декларації, протягом 2026—2028 років впроваджуватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:

• здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб’єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ установою);
• забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів в режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;
• розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;
• запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 р. про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7), які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення ними діяльності через цифрові платформи.
• Це стане ефективним інструментом контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються;
• впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема, щодо обов’язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість, стандартного аудиторського файлу;
• забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р., продовження графіка наближення ставок акцизного податку до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;
• проведення оцінювання та моніторингу наслідків застосування інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків, на етапі їх розроблення — шляхом проведення прогнозного (ex-ante) оцінювання (для визначення вартості відповідної пільги для бюджету у майбутньому), та після запровадження – шляхом проведення систематичних ретроспективних (ex-post) оцінювань (для визначення ефективності таких інструментів, наскільки вони досягають заявленої мети і чи потребують удосконалення або скасування);
• впровадження завдань з виконання Програми ОЕСР для України в частині забезпечення проведення огляду податкової політики, приєднання до правових інструментів (Рекомендацій Ради ОЕСР) з питань оподаткування;
• розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;
• запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
• удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування; впровадження правил щодо Двокомпонентного рішення ОЕСР (TwoPillar Solution) для вирішення податкових проблем, пов’язаних з цифровізацією економіки.

Щодо бюджетної політики, то, як зазначає уряд, обсяг видатків сектору безпеки і оборони на 2026 рік повинен бути відновлений до рівня 2025 року з урахуванням змін до державного бюджету.

«Так, проти базового сценарію видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750—800 млрд. гривень і в загальному обсязі становитимуть 2,6 трлн. гривень, що становитиме понад 25% ВВР. За умови спрямування внутрішніх ресурсів, а саме доходів Державного бюджету та внутрішнього фінансування на покриття видатків сектору безпеки і оборони, Україна потребуватиме збереження зовнішньої фінансової підтримки на рівні не нижче поточного року для фінансування соціальних програм, підтримки населення», йдеться у документі.

Також уряд вказує, що необхідно напрацювати пакет заходів, який забезпечить надходження до Державного бюджету для покриття додаткових видатків на сектор безпеки і оборони.

Можливими заходами і підходами є:

• спрямування фіскального простору, який передбачено на 2026 рік в обсязі 153 070,6 млн. гривень (за базовим сценарієм). Фіскальний простір, який передбачається в Бюджетній декларації на відповідні періоди, буде слугувати резервом для покриття непередбачених видатків;
• проведення аналізу видаткової частини з метою визначення її актуальності і пріоритетності в умовах дії альтернативного сценарію. Видатки, які є неактуальними або непріоритетними, під час розгортання альтернативного сценарію мають бути скорочені, а вивільнений ресурс може бути спрямований на фінансування заходів сектору безпеки і оборони;
• збільшення надходження доходів до державного бюджету, зокрема із урахуванням реалізації положень Національної стратегії доходів. Зазначені заходи включатимуть перегляд чинних податкових пільг, перегляд чинних пропорцій розподілу окремих загальнодержавних податків (податків, які сплачують окремі категорії платників) між державним та місцевими бюджетами;
• додаткове збільшення дефіциту державного бюджету із дотриманням підходів та принципів фіскальної стійкості за результатами проведення відповідного аналізу. Для цього будуть проведені консультації з міжнародними партнерами, зокрема в рамках перегляду програми з Міжнародним валютним фондом (EFF), щодо можливості для отримання Україною необхідної додаткової зовнішньої фінансової допомоги, водночас разом із Національним банком будуть визначені можливості для здійснення додаткових обсягів внутрішнього фінансування, необхідного для забезпечення швидкого закриття фінансових розривів, не ставлячи під загрозу економічну та фінансову стабільність або боргову стійкість.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.