В обвинувальному акті вказано іншу кількість кваліфікуючих ознак, аніж у повідомленні про підозру – Верховний Суд пояснив, чи порушує це право на захист

Той факт, що в повідомленні про підозру особі було інкриміновано дві кваліфікуючі ознаки складу кримінального правопорушення, однак у обвинувальному акті – одну, свідчить про те, що сторона обвинувачення конкретизувала формулу обвинувачення і вважала, що сукупність зібраних нею доказів у провадженні свідчить про вчинення саме того діяння, про яке йдеться у обвинувальному акті. Про це Касаційний кримінальний суд Верховного Суду зазначив у постанові від 12 серпня 2025 року по справі №941/1790/20.

Позиції судів

Суди попередніх інстанцій визнали прокурора невинуватим та виправдали за ч. 3 ст. 368 КК.

Постановою ККС ВС ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. За результатами нового розгляду апеляційний суд визнав винуватим і засудив прокурора за ч. 3 ст. 368 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що в обвинувальному акті, на відміну від повідомлення про підозру, підзахисному не інкримінувалась одна кваліфікуюча ознака і вбачає в цьому порушення права на захист.

Позиція Верховного Суду

ККС ВС залишив без зміни вирок апеляційного суду.

ККС вказав, що відповідно до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК обвинувачений підозрювався із двома кваліфікуючими ознаками: вимагання та вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище. Надалі в обвинувальному акті засуджений обвинувачувався за ч. 3 ст. 368 КК, а саме – в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди та прохання надати таку вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Суд звертає увагу на те, що під час внесення відомостей до ЄРДР кваліфікація дій особи є попередньою, а зібрання органом досудового розслідування повної доказової бази після проведення слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій дає змогу надати кримінально правову оцінку діям особи відповідно до диспозицій закону України про кримінальну відповідальність.

Тобто засудженому було інкриміновано ч. 3 ст. 368 КК з кваліфікуючою ознакою вчинення цього діяння «особою, яка займає відповідальне становище», а про вимагання неправомірної вигоди не йшлося.

Відтак той факт, що в повідомленні про підозру особі було інкриміновано дві кваліфікуючі ознаки, однак у обвинувальному акті – одну, свідчить про те, що сторона обвинувачення конкретизувала формулу обвинувачення і вважала, що сукупність зібраних нею доказів у провадженні свідчить про вчинення саме того діяння, про яке йдеться у обвинувальному акті.

Окремо суд звертає увагу на те, що обидві кваліфікуючі ознаки, про які веде мову сторона захисту, зумовлювали кримінально-правову оцінку вчиненого за однією і тією ж частиною статті кримінального закону. Тому довід захисту про те, що сторона обвинувачення в обвинувальному акті зазначила меншу кількість кваліфікуючих ознак, аніж у повідомленні про підозру навпаки свідчить про реальну оцінку стороною обвинувачення сукупності доказів і жодним чином не порушує права сторони захисту чи будь як положення кримінального-процесуального закону.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.