Хмельницький апеляційний суд задовольнив позов 16-річної дівчини, позбавивши її батька батьківських прав. Позивачка звернулася до суду у 14 років із проханням позбавити батька прав та призначити її піклувальником бабусю.
Позивачка пояснила, що її батьки розлучилися у 2010 році й з того часу тато нею не цікавився, не навідував, хоч мешкає у сусідньому під’їзді, не брав участі у вихованні, матеріально не підтримував (борг за аліментами склав понад 70 тис. грн).
Після смерті матері нею опікувалася бабуся. Після її звернень Служба у справах дітей неодноразово проводила з батьком профілактичні бесіди, вказувала на необхідність виконання батьківських обов’язків, однак той не змінив свого ставлення до дівчинки, хіба почав надсилати незначні суми грошей.
Хмельницький міськрайонний суд ухвалив заочне рішення у цій справі: задовольнив позов та позбавив відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки. Її місце проживання визначив за місцем реєстрації бабусі, котру призначив її піклувальником.
Чоловік подав апеляційну скаргу на рішення з проханням його скасувати та відмовити у задоволенні позову. Сказав, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а місцевий суд ухвалив рішення лише на підставі доказів позивачки, без врахування його позиції. Запевнив, що вже погасив заборгованість за аліментами й хоче зберегти відносини та брати участь у житті доньки, проте у цьому перешкоджає її бабуся.
Також додав, що суд порушив норми ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки на час звернення з позовом до суду дитина не досягла повноліття.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про правомірність позовних вимог, позаяк є вина відповідача в ухиленні від виконання батьківських обов’язків.
Серед іншого, апеляційний суд зауважив на позицію позивачки, котрій зараз 16 років: вона категорично заперечила проти апеляційної скарги й наполягла на позбавленні відповідача батьківських прав щодо неї.
Також Хмельницький апеляційний суд звернув увагу, що після смерті матері малолітня на той час дитина залишилася без батьківського піклування, проте батько не забрав її до себе жити, не підтримав, не займався вихованням, фактично повністю самоусунувся та ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків. Його ставлення до доньки не змінилося й після профілактичних бесід зі Службою у справах дітей. У 2022 році суд визнав чоловіка винним у невиконанні обов’язків щодо виховання дитини (ч. 1 ст. 184 КУпАП).
Колегія суддів врахувала й висновок органу опіки та піклування, згідно з яким прийнято рішення про доцільність позбавлення чоловіка батьківських прав щодо неповнолітньої доньки, виходячи з інтересів дитини.
Твердження апелянта, що дівчинка не мала права звертатися до суду, бо не досягла повноліття,
Хмельницький апеляційний суд визнав необґрунтованими, оскільки за нормами ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має дитина, яка досягла чотирнадцяти років. На час звернення позивачці вже було чотирнадцять.
Поміж тим, апеляційний суд визнав слушними доводи апелянта про неналежне повідомлення його про час і місце судового засідання у цьому провадженні. Розгляд справи у суді першої інстанції кілька разів відкладали для повторного повідомлення відповідача, проте у матеріалах справи немає доказів, що йому направляли судову повістку.
Колегія суддів зазначила, що таке порушення норм процесуального права – обов’язкова підстава для скасування судового рішення.
Тому апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу: скасував заочне рішення місцевого суду та ухвалив нове – задовольнив позов неповнолітньої й позбавив відповідача батьківських прав щодо неї, а піклувальником призначив її бабусю.
З постановою Хмельницького апеляційного суду у справі № 686/16656/22 можна ознайомитися у ЄДРСР.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.