Апеляційний суд зупинив провадження у справі про утримання родички військовослужбовцем — деталі справи

Рівненський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу заявниці на ухвалу місцевого суду, якою було відмовлено у відкритті провадження у справі про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця — рідного брата.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у справі наявний спір про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження згідно з ч.4 ст.315 ЦПК України.

Перевіривши матеріали, апеляційний суд вирішив зупинити розгляд справи до закінчення перегляду у касаційному порядку подібної справи №308/17634/23, яку Велика Палата Верховного Суду розглядатиме у зв’язку з необхідністю відступу від попередньої правової позиції.

Деталі справи

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 березня 2025 року справу № 308/17634/23 (провадження № 61-4575св24) за заявою про встановлення факту перебування на утриманні передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 403 ЦПК України.

Касаційний суд у зазначеній ухвалі вказав, що вважає за необхідне відступити від наведеного загального висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23), та зазначив, що: «Ключовим питанням при вирішенні того, чи перебувала особа на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, є те, чи має така особа саме як член його сім’ї право на пенсію у разі втрати годувальника. Після відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги встановлення в окремому провадженні у порядку цивільного судочинства того, що особа була утриманкою загиблого (померлого) військовослужбовця, означатиме встановлення її належності до членів його сім’ї та визнання права такої особи на отримання пенсії у разі втрати годувальника, навіть якщо цю пенсію їй держава не призначила. Проте загальний суд за правилами цивільного судочинства ні в окремому, ні у позовному провадженні не має таких повноважень.

Більше того, встановлення за правилами цивільного судочинства факту перебування особи як члена сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця на його утриманні може суперечити витягу з особової справи (послужного списку) цього військовослужбовця й облікової картки про склад його сім’ї, в яких він цю особу членом своєї сім’ї не вказував.

Розгляд справи в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства неможливий за наявності спору про право, зокрема й право на призначення й отримання одноразової грошової допомоги особою, яка стверджує, що перебувала на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, та пенсії у разі втрати годувальника для неї».

Також у згаданій ухвалі ВС зазначається, що «Можливість встановлення певного юридичного факту у цивільному судочинстві передбачена для іншої мети, ніж вирішення спору, зокрема й адміністративного спору щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, крім випадків, передбачених законом. Такий винятковий випадок передбачений статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 3515-ІХ від 09 грудня 2023 року лише щодо факту проживання однією сім’єю жінки (чоловіка) із загиблим (померлим) військовослужбовцем, які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Спір на право на одноразову грошову допомогу (її призначення та виплату) чи про право на отримання пенсії у разі втрати годувальника належить до юрисдикції адміністративного суду. Встановлення відповідного факту є необхідним та можливим під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення (дій/бездіяльності) суб’єкта владних повноважень про відмову у здійсненні такої виплати. У такому випадку факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця є підставою адміністративного позову, а не його предметом. Цей юридично значимий факт як одна з фактичних підстав позову належить до предмета доказування та підлягає встановленню під час вирішення публічно-правового спору в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, не можна розглядати у цивільному судочинстві заяви про встановлення фактів з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця після відмови у її призначенні органом військового управління або за встановлення спору про право з державою в особі такого органу, крім випадків, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з тим, не виключається вирішення питання про встановлення таких фактів у цивільному судочинстві в порядку позовного провадження за відсутності спору з органом військового управління, але за наявності інших заінтересованих осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги, та спору між ними щодо права на призначення й отримання цієї допомоги».

Правовідносини, з приводу яких виник спір у цій частині, є подібним до правовідносин, які є предметом розгляду у справі № 308/17634/23.

Зважаючи на пункт 10 частини першої статті 253 ЦПК України, яким передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, Рівненський апеляційний суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвала про зупинення провадження Рівненського апеляційного суду у справі № 569/9752/25 (провадження № 22-ц/4815/1001/25).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.